Підтримайте Вільне Радіо
В останній місяць літа інфопростір заповнили обговорення ймовірного обміну територіями між Україною та Росією для досягнення миру. Російська сторона нібито вимагає від ЗСУ покинути Донеччину. Розбираємось, які варіанти завершення війни бачать західні аналітики, що про це думають українські посадовці та рядові громадяни, і чому в епіцентрі перемовин опинилася саме Донецька область.
Розмови про обмін українськими територіями між Україною та Росією активізувалися після заяви президента США Дональда Трампа від 11 серпня 2025 року. Тоді він сказав, що обмін територіями буде “на благо України”.
“Це хороша річ, не погана. Але й погана — для обох сторін. Це дуже складно, бо у вас є лінія зіткнення, яка є дуже нерівною, і будуть певні обміни землею. Ми будемо змінювати лінію фронту. Росія окуповує значну частину території України, ми будемо намагатися повернути частину цієї території назад Україні”, — заявив Дональд Трамп.
Однак повернення українських територій, які наразі в окупації, дипломатичним шляхом можливе лише у рамках обміну, заявив американський президент. Тобто Україна має віддати підконтрольні території в обмін на окуповані, щоб досягти миру.
“Зеленський сказав, що йому треба конституційна згода. Він мав згоду піти на війну і вбивати всіх. Але йому треба згода, щоб зробити обмін територіями. Буде певний обмін територіями. Я знаю це від росіян і завдяки розмовам з усіма”, — запевнив президент США.
Конкретика щодо територій, якими можуть обмінятися Росія та Україна для завершення війни, з’явилася у західних медіа.
Видання The Wall Street Journal опублікувало статтю, в якій журналісти, посилаючись на власні джерела, розповіли, що Володимир Путін нібито згоден закінчити війну в обмін на фактичний повний контроль над Донецькою областю та юридичне визнання окупації Криму.
План Путіна начебто має два кроки:
Видання The Times спробувало уявити, який вигляд може мати обмін українськими територіями для завершення війни в Україні. Зокрема, західні аналітики бачать чотири варіанти розвитку подій:
2. передача всієї території Луганщини та Донеччини Росії;
3. повний контроль Росії над Донецькою, Луганською, Херсонською та Запорізькою областями;
4. малоймовірний варіант — Росія отримує повний контроль над Донеччиною та Луганщиною, але повертає Україні повний контроль над Херсонською областю.
Ми не будемо зупинятись на оцінках особистої втрати з позиції місцевих. Розглянемо військову складову.
Так, у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) від 12 серпня аналітики спробували спрогнозувати можливі наслідки повної окупації Донеччини.
У разі такого розвитку подій в окупацію можуть потрапити оборонні лінії, які готували в тилах Донеччини роками.
“Наразі фортечний пояс складається з чотирьох великих міст і кількох містечок та населених пунктів, які простягаються з півночі на південь по трасі Н-20 Костянтинівка — Слов’янськ. Довжина поясу становить 50 кілометрів”, — пишуть аналітики ISW.
Дані про оборонні лінії ЗСУ на Донеччині — закриті. Втім їх поступово будують в районах Покровська, Мирнограда, Костянтинівки, Дружківки, Краматорська та Слов’янська.
Попри рухи росіян, підготовлені оборонні лінії значно стримують російську армію. Адже деякі з них почали готувати ще 11 років тому, коли у регіоні почалася війна.
“Нездатність Росії захопити Слов’янськ у 2022 році та триваюча боротьба за охоплення фортечного поясу підкреслюють успіх довгострокових зусиль України щодо зміцнення міст фортечного поясу. Російські війська наразі все ще намагаються огорнути фортечний пояс із південного заходу та намагаються захопити його, що, ймовірно, займе кілька років”, — вважають в ISW.
Крім цього, міста Слов’янськ та Краматорськ є важливими логістичними вузлами, якими зможуть користуватися вже російські війська.
Отже, поступки в Донецькій області змусять ЗСУ будувати нові капітальні лінії оборони у Харківській та Дніпропетровській областях, які межують із Донеччиною. Але все одно ЗСУ матимуть слабшу позицію, ніж зараз, адже ландшафт цих областей не має таких природних перешкод, як річки Оскіл, Сіверський Донець та висоти Донеччини.
Натомість у росіян будуть вигідні позиції для ймовірного наступу на Харківщину та Дніпропетровщину.
На численні заяви та розмови у медіа про обмін територіями ввечері 12 серпня відреагував президент України Володимир Зеленський.
“Ми не вийдемо з Донбасу. Ми не можемо цього зробити. Всі забувають першу частину — наші території незаконно окуповані. Донбас для росіян — це плацдарм для майбутнього нового наступу.
Якщо ми вийдемо з Донбасу з власної волі або під тиском, ми відкриємо третю війну. Чому? Крим стовідсотково був плацдармом для наступу на південь нашої держави. Донбас стовідсотково був плацдармом для того, щоб не жаліти громадян України, не користуватися своїми, не проводити мобілізацію, а сепаратистів перетворити на російську армію”, — передавали слова Володимира Зеленського журналісти.
Він вважає, що вихід ЗСУ з укріплень, рельєфів та висот, які вони контролюють на Донеччині, дасть можливість за кілька років підготувати новий наступ окупаційним військам на Запорізьку, Дніпропетровську області та Харків.
Президент України наголошує: будь-яке питання територій має розглядатися лише з гарантіями безпеки.
“Інакше зараз хочуть подарувати їм приблизно 9 тисяч квадратних кілометрів — це близько 30% Донецької області, і це плацдарм для нової агресії”, — підсумував Володимир Зеленський.
Зазначимо, загальна площа Донецької області 26,5 тисячі квадратних кілометрів. За підрахунками Вільного Радіо станом на кінець липня в окупації було 19,7 тис. км², або 74,3%.
13 серпня з’явилася й офіційна реакція Росії. Заступник директора департаменту інформації та преси МЗС РФ Олексій Фадєєв прокоментував можливість обміну територіями на російсько-американському саміті, що має відбутися 15 серпня на Алясці.
“Територіальний устрій РФ закріплений у Конституції нашої країни. Цим усе сказано. Що ж до цілей російської делегації на переговорах в Алясці, то вони визначаються виключно національними інтересами”, — сказав Олексій Фадєєв.
Такої риторики російські представники дотримуються з 30 вересня 2022 року, коли оголосили про “приєднання” до Росії окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Тоді ці зміни закріпили у російській Конституції, після чого Москва прагне встановити контроль над усією територією цих регіонів.
26 із 27 лідерів країн ЄС підписали заяву у якій йдеться, що кордони України не мають змінюватися силою. Документ від 12 серпня не підписав лише прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Лідери ЄС наголосили, що рішення щодо своїх територій має ухвалювати виключно український народ.
У заяві європейські лідери також підкреслили:
“Агресивна війна Росії проти України має ширші наслідки для європейської та міжнародної безпеки”.
Вони наголосили на необхідності досягнення “справедливого і міцного миру”.
У липні 2025 року питання завершення війни в обмін на територіальні поступки знову порушили серед українців.
Київський міжнародний інститут соціології провів опитування, і більшість респондентів висловилися проти будь-яких поступок.
Такі дослідження проводять з травня 2022 року, і з графіка видно чітку тенденцію: хоча більшість українців і далі проти поступок, їхня кількість за три роки помітно зменшилася. Якщо раніше за мир без певних територій виступало 10% опитаних, то нині — вже 38%.
Щодо передачі українських територій Росії без бойових дій в обмін на мир — проти такого варіанту виступають 78% опитаних.
Єдиний сценарій, де думки респондентів розділилися майже порівну, — це визнання де-факто контролю РФ над уже захопленими територіями без юридичного оформлення. Прийняти це готові 43% українців, а категорично проти — 48%.
По регіонах помітного розриву в питанні передачі нових територій окупантам немає, однак жителі Сходу загалом дещо більше готові до поступок, ніж мешканці західних регіонів.
З виходом опитування у нього були критики. Вони наголошували на тому, що питання не є об’єктивними, і пропонували винести питання обміну територіями та замороження війни на всеукраїнський референдум. Однак таку можливість заперечує голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
“Україна не може здійснювати будь-яких передач чи обміну власних територій. Це заборонено як на конституційному рівні, так і на законодавчому. Це не можна вирішити навіть через референдум. Тому що, хочу нагадати, коли ми прописали закон про референдум, то основне положення, яке ми закладали, що навіть на референдумі не можна порушувати територіальну цілісність України”, — передають слова спікера Верховної Ради України журналісти Укрінформу.
Цю позицію українські дипломати доводять до західних партнерів напередодні зустрічі Трампа та Путіна.
Нагадаємо, поки тривають бойові дії та перемовини російські окупанти мілітаризують українських дітей на тимчасово окупованих територіях. Там Росія системно готує з українських дітей лояльних солдатів для власної армії.