Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо пам’ять усіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. Волинянин Віталій Кобець з позивним “Тяпа” — один із них. Старший лейтенант обороняв країну з 2020 року. Цієї весни захисник і двоє його побратимів загинули від удару російського дрона, який поцілив по їхньому танку. Віталію назавжди залишиться 24.
Віталій Кобець родом із села Річиця Волинської області. Після закінчення місцевої школи хлопець навчався у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові.
“Він рано осиротів. Тато помер, потім померла мама. Його виховували старший брат і сестри. У нього дві старші сестри було та брат. Так трапилося, що через хворобу померла сестра, а потім через деякий час помер і брат”, — розповідає Вільному радіо двоюрідна сестра загиблого Альона Кошелюк.
Одразу після навчання в академії Віталій приєднався до лав 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Військовий служив командиром танкового екіпажу.
“Віталік ще змалечку хотів стати військовим, завжди мріяв. Коли був маленький, він завжди казав: “Я коли виросту, стану танкістом”, — ділиться Альона.
Віталій захищав країну від російської агресії на сході з 2020 року.
“Він завжди був на позитиві. У нас дуже велика родина. Всі йому постійно писали: “Як ти там?”, а він завжди відповідав: “Все чьотко, все нормально”. Родина дуже ним пишалася. Ми і зараз пишаємось, тому що він робив все можливе, щоб наблизити нашу перемогу”, — зізнається співрозмовниця.
Двоюрідна сестра згадує й ситуацію, коли Віталій був в одній із відпусток.
“Йому наснився сон, що вже перемога. Він прокинувся з такою радістю і питав: “Що, перемога вже?”. Ми йому сказали: “Ні, це тільки сон”. І він так засмутився. Він дуже хотів, щоб поскоріше була вже наша перемога”, — додає співрозмовниця.
На початку повномасштабної війни військовий воював на Сумщині та Харківщині. Одного разу Віталію вдалося врятувати свого побратима від загибелі.
“Влучило в танк, він встигнув вистрибнути. Танк вже горів. Там залишився навідник, а люк запаяло, тому він не зміг вилізти, але там була така маленька щілина, через яку той навідник кричав йому: “Тяпа, дістань мене”. Йому вдалося. Це було на Харківському напрямку. Там Віталік й отримав поранення”, — ділиться Альона.
Після поранення Віталій пройшов лікування та повернувся на службу. Захисника відправили на Бахмутський напрямок.
Життя 24-річного Віталія Кобеця обірвалося 5 березня 2023 року поблизу Бахмута. Разом із ним загинули ще двоє його побратимів.
“Вони працювали на танку, вже повертались із завдання, навіть не встигли вийти з танка, коли влучив дрон. Пряме влучення, згоріли живцем. Навідник і механік теж загинули. Навідника тіло забрали, вже поховали, а механіка ще досі немає тіла”, — розповідає деталі трагедії двоюрідна сестра Віталія.
Завжди усміхнений і дуже добрий — таким рідні згадують загиблого бійця.
“Він завжди був на позитиві. У нас навіть у родині називали його “наш позитив”. Друзі ще зі школи називали його “Дзідзьо”. Віталік був дуже добрим. Всі сусіди про нього відзивались дуже добре, він завжди всім допомагав, всіх підтримував. Світла дуже людина. Навіть коли він [був] на фронті, а ми тут, він нас підтримував”, — ділиться співрозмовниця.
За час служби Віталія нагородили медаллю “Захисник Вітчизни”, орденом “За мужність” III ступеня та почесним нагрудним знаком “Сталевий хрест”.
Рідні просять надати полеглому захиснику також звання “Герой України”. Таку петицію Альона опублікувала на сайті президента. Зараз вдалося зібрати понад 21 тисячу голосів із 25 тисяч, які необхідні, аби її розглянули. Підтримати петицію можна за посиланням.
Поховали Віталія у рідному селі Річиця.
Світла пам’ять загиблому.