Андрій Гонтарьов до 2014-го був бізнесменом та екс-депутатом міськради Бахмута. А вже у березні того року опинився серед блокувальників військових складів ЗСУ у Парасковіївці. Його впізнав, як одного зі своїх викрадачів у день “псевдореферендуму” у травні 2014-го, журналіст опозиційної російської “Нової газети”. Нещодавно Гонтарьов з’явився у відео на окупаційних ресурсах та детальніше розповів, що воює проти України з 2014 року.
Відео з Андрієм Гонтарьовим оприлюднила пропагандистка з тимчасово окупованої території Донеччини Вікторія Мельникова.
Гонтарьов до 2014 року був депутатом міськради Артемівська (стара назва Бахмута, — ред.) та місцевим підприємцем.
У відео пропагандистка каже, що Андрій Гонтарьов “пройшов усю “руську весну” та брав участь у штурмі ОДА” у Донецьку. Чоловік погоджується з нею та підтверджує, що на момент цієї зйомки служить у Збройних силах Російської Федерації.
“Я вітаю усіх тих перших, ідейних, правильних, які не побоялися нічого, кинули, розуміли на що йдуть, віддали батьківщині все. Багато хто загинув. Але ми змогли те, що почали у 2014 році. Багато хто зі мною пройшов через Донецьку ОДА, через становлення та проголошення республіки (самопроголошення терористичного утворення “ДНР” на тимчасово окупованій Росією частині Донеччини, — ред.), через Луганське СБУ, через Слов’янськ, через бої під Дебальцевим, Чорнухине”, – каже екс-депутат з Бахмута.
Наостанок він каже, що на зміну його загиблим друзям-найманцям росіян “прийшли інші” та “Перемога буде за нами”. На питання пропагандистки чи воно було того варте, Гонтарьов каже:
“Наша віра залишилася при нас, ми її змогли захистити. Надбання, честь, розум, совість, які в нас є ми теж зберегли. Нам не соромно дивитись дітям в очі”, — вважає екс-депутат з Бахмута.
Він зазначає, що почав цю діяльність ще у 1991 році.
11 травня 2014 у Бахмуті російські найманці провели незаконний “референдум” з питанням “Чи підтримуєте Ви Акт про державну самостійність Донецької Народної Республіки?”
У місто тоді розповідати про це приїхав журналіст ліберальної “Нової газети” з Москви Павло Канигін разом з німецьким журналістом Штефаном Шоллем. Вони цілий день на різних “дільницях” спостерігали за “волевиявленням” місцевих, написали критичні матеріали про це та пішли поїсти у місцеву кав’ярню.
Звідти Павла Канигіна викрали та усю ніч незаконно утримували невідомі, вимагали гроші, били, погрожували, допитували, переглядали фото та відео матеріали, особисті речі, пограбували. Викрадачі спочатку хотіли везти журналіста до підвалу СБУ у Слов’янську, захопленого російським ФСБшником Ігорем Гіркіним, а потім змінили плани та поїхали до Донецька.
Павло Канигін зміг вижити у той період беззаконня та вибратися з Донецької області додому, за кілька днів він все докладно описав у статті. Ось як це було з його слів:
“Озброєних ополченців було [на центральній площі Артемівська] небагато. “Лінчувати” прийшли здебільшого прості жителі. Але пояснювати їм щось виявилося марним — люди не хотіли слухати. <…> Я закрив голову руками — удари посипалися з різних боків, звідки можна було дістатись, і я сів на землю. Били жінки та чоловіки”, — згадує Павло Канигін.
Натовп “приструнив” один з чоловіків там.
“Натовп заспокоїв голос коротуна років 45. На кожному боці, як я побачив потім, у нього висіло по “калашникову” з укороченим стволом. Він сказав їм: “Тихо всі!” <…> Коротун говорив спокійно і тихо. — Веземо чмиря до Слов’янська, — сказав він. — Розберемося там у підвалі СБУ. <…> Стрілок розбереться”, — пише журналіст згодом.
Цей коротун, який поводився як головний у цій банді та якого усі називали “Башня” або “Леонідич”, поводився жорстко із незаконно утримуваним Павлом Канигіним.
“У натовпі кріпака всі звали “Баштою” чи “Леонідичем”. Без емоцій, спокійно, він заломив мені руки і виштовхнув у чорну “Шевроле Епіка”, наказав сидіти, не рипатися і притиснути голову до колін. Сів поруч. На мить я підняв голову і запитав: “Що ви хочете?”. Він не відповів, а тільки вдарив ліктем у щелепу — відколовся зуб. — Я ж сказав не рипатися, чмур”, – пише російський журналіст.
Бандит “Леонідич” на псевдо “Башня” бив Канигіна та погрожував росіянину смертю.
“Так… його зараз у ліс. <…> Знімай усе. Усі речі на стіл. Шнурки теж витягай, ремінь. Бойовик у масці зажадав повідомити пароль від телефону та ноутбука. Я відмовився. Тоді Башня знову вдарив мене ліктем по обличчю. “Ти ще не зрозумів, чи що? Пароль!”, — продовжує Канигін.
Невдовзі “Башня” поїхав додому, але наказав речі журналіста не брати. Більше Канигін його не бачив.
Як виявилось, викрадачі отримали від німецького журналіста Штефана Шолля “викуп” — близько тисячі доларів США. Тож Канигіна відвезли до Донецька, напоїли снодійним та покинули пограбованим в одному з готелів міста. Він повернувся до Москви.
Після виходу статті про це у 2014-му, активісти з Бахмута упізнали у чоловікові на псевдо “Башня” та “Леонідич” Андрія Гонтарьова. Він підпадав під опис зовнішності, теж був на боці сепаратистів та має по- батькові Леонідович.
Вільне радіо відправило Павлу Канигіну свіже відео з Андрієм Гонтарьовим з проханням повідомити, чи був Гонтарьов серед тих, хто 9 років тому викрав його з центру Бахмута.
Російський журналіст відповів ствердно.
“Так, це він. Він викрав мене і віддав до рук рекетирів-вимагачів. Суду [у цій справі] не було, але кримінальну справу Генпрокуратура України порушувала. Ми отримували від них повідомлення, що справа відкрита, але потім я вже не стежив”, — розповів Павло Канигін.
У мережі збереглися й відео за березень 2014 року з натовпом блокувальників вивезення військового спорядження зі складу ЗСУ у Парасковіївці.
Серед них є Андрій Гонтарьов, який, звертаючись до мера Бахмута Олексія Реви, називає це “мирним протестом мирних громадян з проханням не вивозити стрілкову зброю”.
Андрій Гонтарьов звертається й до начальника міліції від імені блокувальників, просить вільний автомобіль для “козацтва”, щоб вони патрулювали цю місцевість та вишукували провокаторів.
Один з учасників оголошує, що вони все одно не розійдуться, а цим питанням займається представник розвідки під керівництвом спецпризначенця “Альфа” Олександра Ходаковського (пізніше один з ватажків російських найманців на Донеччині, — ред.)
У мережі є й багато інших відеороликів, в яких Гонтарьов сам розповідає про свою діяльність проти держави Україна.
В одному з них, викладеному в мережу 3 роки тому російським блогером, він представлений як “Андрій Гонтарьов “Башня”, екс-командувач армії Південного Сходу” та “комісар гуманітарного коридору”. Його монолог у відео — про те “Чому гризуться командири Донбасу”.
Мовляв, українські спецслужби вносять роздрай до “командування ополченців”, які звинувачують один одного у грабунку та мародерстві, і що у керівництві ополченців виявилося “багато непідготовлених людей”.
У іншому відео Гонтарьов розповідає більше про боротьбу за владу серед проросійських бойовиків на окупованій Луганщині.
Навесні 2023 з тимчасово окупованого Бахмута росіяни депортували одіозного екс-керівника місцевого осередку Партії регіонів Олександра Шинкаренка. 20 років тому за його керівництва відбулася детонація величезної кількості боєкомплектів на складах частини, пізніше він очолював “регіоналів” у місті та балотувався у народні депутати. З’ясувалось, аж до квітня він сидів у одному з підвалів Бахмута.