Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Ігоря Іванюка з Рівненщини, який воював від початку повномасштабного вторгнення на Київському та Донецькому напрямках. Захисник загинув біля Бахмута від російського обстрілу, не встигнувши дістатися позицій.
Про Ігоря Іванюка Вільному радіо розповіла його донька Софія.
Вільне радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про дорогу вам людину.
Ігор Іванюк народився 6 жовтня 1971 року у Дубно Рівненської області. У дорослому житті захоплювався автомобілями та вправно їх ремонтував.
Чоловік був доброю людиною та вмів підтримати друзів і близьких, згадує донька Софія.
“Основна його фраза була у будь-яких ситуаціях: “Все буде добре”, — розповідає Софія.
Вільний час Ігор любив присвячувати сім’ї та друзям, цікавим книжкам і поїздкам на природу.
На початку відкритого вторгнення Росії, 28 лютого 2022 року, чоловік долучився до Збройних сил. Спочатку боронив Київ, а потім потрапив на Донецький напрямок.
Історій з фронту Ігор майже не розповідав, бо не хотів засмучувати близьких, каже донька захисника.
“Дуже рідко тато розповідав щось конкретне. Більше якісь загальні речі, котрі ми всі знали. Зайвий раз ніколи не хотів нас хвилювати”, — ділиться Софія.
За час служби Ігоря нагородили нагрудним знаком “За сприяння обороні Києва”, відзнакою “За честь і звитягу”, нагрудним знаком “Ветеран війни” та Орденом Богдана Хмельницького “За мужність” ІІІ ступеня.
Загинув військовий 28 грудня 2023 року біля Бахмута на Донеччині. Сталося це в момент, коли у чоловіка та його побратимів вийшла з ладу машина, і вони мусили йти пішки до найближчих позицій.
“Коли їм залишалося пройти останні 300 метрів до найближчого безпечного місця, почався сильний обстріл. Батько йшов останнім, і, на жаль, дійти йому не вдалося. Тим самим він врятував життя трьом молодим воїнам”, — з болем розповідає донька.
Побратими та друзі пам’ятають загиблого бійця справжнім патріотом та душею компанії.
“Вони говорили, що тато був непересічною людиною, душею організації, натхненником і локомотивом. Енергійний, сповнений ідей та планів. Він був справжнім патріотом і борцем. Завжди реальними діями показував, як треба захищати Україну”, — каже донька загиблого героя.
У Ігоря залишилися дружина, 3 дітей та онуки.
Рідні створили петицію, аби Ігорю Іванюку надали звання Героя України. Підтримати родину своїм підписом можна за посиланням.