Фотоконкурс до Дня Валентина: голосуйте за найкращі світлини

Владислава розповідає історію кохання, яка триває вже 9 років:

“Ми познайомились, коли мені було 15 років. Спочатку це була дурна витівка моєї подруги: піти погуляти з її друзями. Я навіть не називала своє справжнє ім’я та вік. Майже рік мій майбутній чоловік не знав про мене практично нічого.

Так, звичайно, коли ми вже зустрічалися і випадково він дізнався, що мене звуть не так, був м’яко кажучи, шокований)) Ми пережили багато сварок і всяких образ, але, в результаті, у нас хороша сім’я та улюблений синок)”

Владислава рассказывает историю любви пары, которая длится уже 9 лет:

“Мы познакомились, когда мне было 15 лет. Сначала это была глупая затея моей подруги: пойти погулять с ее друзьями. Я даже не называла свое настоящее имя и возраст. Почти год мой будущий муж не знал обо мне практически ничего.

Да, конечно, когда мы уже встречались и случайно он узнал, что меня зовут не так, был мягко говоря, шокирован)) Мы пережили много ссор и всяких обид, но, в результате, у нас хорошая семья и любимый сынок )”

“Разом 12 років, маємо трьох діток”

“12 лет вместе, есть 3 деток”

Познайомились у таборі 6 років тому ☺️

Познакомились в лагере 6 лет назад☺️

“Разом 30 років. Разом крізь воду, вогонь та мідні труби”

“Вместе 30 лет. Вместе сквозь воду, огонь и медные трубы”

“Найменше, що ти можеш зробити в цьому житті — це любити. Найбільше — зберегти це кохання до самого кінця. Напевно, цим і відрізняються люди один від одного — глибиною серця та масштабами душі”

“Меньше всего, что ты можешь сделать в этой жизни – это любить. Больше всего – сохранить эту любовь до самого конца. Наверное, этим и отличаются люди друг от друга – глубиной сердца и масштабами души”

Травень 2015

Май 2015

“Про нас можно коротко: ми познайомились на лінії вогню. На одному фото – війна, а на другому ми просто красиві)”

“О нас можно коротко: мы познакомились на линии огня. На одном фото – война, а на втором мы просто красивые)”

“Наша історія кохання Артем + Надя почалася з банальних компліментів про гарні очі, потім листування і, природно, надійшло запрошення на зустріч.

Говорити, писати, дивувати мій романтик вміє… Можу з упевненістю сказати, що це Любов з першого погляду. І вже після першого місяця знайомства, мені з наполегливістю, впевненістю Артем сказав:-“Я не відпущу, ти нікуди не поїдеш. Ти моя. Хочеш перевірити?”.

Але… було АЛЕ… Я старша за нього. І це стало причиною хандри наших стосунків. Саме з мого боку. А він не здавався… Ми щодня були разом… І після чергових моїх примх з приводу “старше”, він сказав: “все, бери паспорт, поїдемо в РАЦС, змінювати вік. Це бентежить тільки тебе одну”.

Ось так він навчив мене дивитися прямо, не ховатися у нього за спиною, і геть-чисто забути про різницю.

Я не вірила, що це відбувається зі мною… Він був поруч завжди… А я… я чекала каверзи… ну не може так бути… А він… він показував усе діями…вчинками.

Він навчив довіряти. Він навчив вірити. Він завжди був поруч. Він навчив терпимості. Він навчив прощати. Я багато чого вчилася в нього. Він слухав і чув мене. І, хоча день народження у нас в один день, і ми обидва леви, він виявляється терпиміше.

Він може вислухати і порадити подивитися з іншого боку. Він навчив просто жити по іншому. І природно, на пропозицію стати його дружиною, іншої відповіді, як “так”, не було.

І я стала улюбленою дівчинкою. Я можу багато говорити про нього, тепер уже про мого чоловіка. Але хочу сказати одне: виявляється так буває… Коли сім’я, коли всееееее разом, коли ранок починається з “Добрий ранок, дівчинко моя”, з кави в ліжко і маленького букетика квітів, а вечір закінчується словами “Спасибі за те, що ти у мене є”…

Коли тобі дякують за смакоту, що я готую. Коли вся сім’я лікує, якщо захворієш. Коли всі питання вирішуються…

І я просто хочу, щоб так було Вічно … Щастя є … Кохаю і кохана … Спасибі коханий, за щастя, за крила, за те, що ти є в мене”

“Наша история любви Артема + Надя началась с банальных комплиментов о красивых глазках, затем переписка и естественно последовало приглашение на встречу…

Говорить, писать, удивлять мой романтик умеет… Могу с уверенностью сказать, что это Любовь с первого взгляда. И уже по истечении первого месяца знакомства, мне с настойчивостью, уверенностью Артем сказал: “Я не отпущу, ты никуда не уедешь. Ты моя. Хочешь проверить?”.

Но… было НО… Я старше по возрасту. И это стало причиной хандры наших отношений. Именно с моей стороны. А он не сдавался… Мы каждый день были вместе… И после очередных капризов моих по поводу старше”, он сказал: “Все, бери паспорт, поедем в ЗАГС, менять возраст, это смущает только тебя одну”.

Вот так он научил меня смотреть прямо, не прятаться у него за спину, и напрочь забыть о разнице…

Я не верила что это происходит со мной… Он был рядом всегда… А я… я ждала подвоха… Ну не может так быть… А он…он показывал все действиями… поступками…

Он научил доверять. Он научил верить… Он всегда был рядом… Он научил терпимости. Он научил прощать. Я многому училась у него… Он слушал и слышал меня. И, хотя день рождения у нас в один день, и мы оба львы, он оказывается терпимее.

Он может выслушать и посоветовать посмотреть с другой стороны… Он научил просто жить по другому… И естественно, на преложение стать его женой, другого ответа как “да” не было.

И я стала любимой девочкой . Я могу много говорить о нем, теперь уже о моем муже. Но хочу сказать одно: оказывается, так бывает…когда семья, когда всеееее вместе, когда утро начинается с “Доброе утро, девочка моя”, с кофе в постель и маленького букетика цветов, а вечер заканчивается словами “Спасибо за то, что ты у меня есть”…

Когда благодарят за вкусности, что я готовлю. Когда вся семья лечит ,если заболеешь. Когда все вопросы решаемы…

И я просто хочу, чтобы так было Вечно…Счастье есть… Люблю и любима… Спасибо, любимый, за счастье, за крылья, за то, что ты есть у меня”

“Я військова волонтерка. Збираю і доправляю допомогу нашим військовим на схід! Займатися волонтерством саме військовим почала через персональну втрату –  на війні в 2014 загинув рідний і єдиний братик.

Одного разу ми поїхали в 14 ОМБр, і там познайомилася з Ігорем. Ми почали спілкуватися і через певний період стали жити вже разом!

У травні буде рік, як ми разом!

Зараз мій чоловік проходить службу і знаходиться у зоні АТО/ООС.

Ми кохаємо один одного і з нетерпінням чекаємо нашої зустрічі!”

“Я военный волонтер. Собираю и доставляю помощь нашим военным на восток! Заниматься волонтерством именно военным начала из-за персональной потери – на войне в 2014 погиб родной и единственный брат.

Однажды мы поехали в 14 ОМБр, и там я познакомилась с Игорем. Мы начали общаться и спустя определенный период стали жить уже вместе!

В мае будет год, как мы вместе!

Сейчас мой мужчина проходит службу и находится в зоне АТО/ООС.

Мы любим друг друга и с нетерпением ждем нашей встречи!”

“Історії нашого кохання вже понад 7 років. За ці роки чого тільки не було — розлука і возз’єднання, війна і мир, щастя й незгоди… Складно навіть уявити, через що ми не пройшли. Але усі перешкоди ми звикли долати разом! Бо ми не тільки сім’я, але й найкращі друзі”

“Истории нашей любви уже более 7 лет. За эти годы чего только не было — разлука и воссоединение, война и мир, счастье и несогласие… Сложно даже представить себе, что мы не прошли. Но все препятствия мы привыкли преодолевать вместе! Потому что мы не только семья, но и самые лучшие друзья”

“Ми дуже різні, і в той же час однакові та рідні. Наші стосунки багатогранні, як і ми самі – сварки, пригоди, подорожі, все це у нас є))) А головне, є наше взаємне кохання, всепереможне, щире і справжнє”

“Мы очень разные, и в то же время одинаковые и родные. Наши отношения многогранны,как и мы сами – ссоры, приключения, путешествия, всё это у нас есть))) А главное, есть наша взаимная любовь, всепобеждающая, искренняя и настоящая”