Підтримати
Гендерна політика в Україні
Фото з відкритих джерел

Американський політолог Рональд Інглегарт казав:  «Гендерна рівність – це чутливий індикатор, який демонструє, наскільки розвинутою і демократичною є держава». У 2018 в Україні питанню представництва жінок та зрівнянні їх у правах з чоловіками приділяли достатньо уваги, щоб домогтися змін. І зміни дійсно відбулися, навіть на законодавчому рівні.

 

“Перша і головна,  на мою думку, перемога цього року це те, що в Україні нарешті скасували дію наказу Міністерства охорони здоров’я, це був наказ №256, його було ухвалено ще у грудні 1993 року. Так от у 2018 зрештою цей наказ скасували; більш ніж 450 професій були закритими для жінок в Україні. Тепер же жінки можуть займати ці посади. В списку забороненого були, наприклад, водіння великогабаритних машин. Цього року вже бачимо що перші жінки посіли ці посади. Вони стали і пожежними, і водолазками, і успішно виконують свої професійні обов’язки”, — говорить представниця кампанії проти сексизму “Повага” та журналістка Громадського радіо Вікторія Єрмолаєва.

Тепер список професій для жінок розширили аж на 450 позицій, але, переглядаючи тодішні заборони зараз розуміємо, що частина з них були абсурдними.

“Також раніше для жінок були заборонені професії у сферах металообробки, електротехнічного та хімічного виробництва та ін. Наприклад, мені особливо запам’яталася одна професія, яка була заборонена у переліку для жінок, це просто смішно, — відрубувач голів червоної риби. Ну, тобто, абсурдні такі речі, зрештою в Україні вирівняли. Тепер жінки можуть займати ті посади, які раніше були їм заборонені”, — додає Єрмолаєва.

 

В цілому, утвердження гендерної рівності – це частина важливої широкої культурної трансформації суспільства. Це тенденція у всьому світі. Жінки приходять до влади та розширюють свої права. Гендерна політика поступово з’являється в багатьох структурах. Адже є чимало проблем та питань цього напрямку. Насамперед :

  • недопущення гендерної дискримінації в роботі, політиці, ЗМІ тощо;
  • забезпечення рівної участі жінок і чоловіків при призначенні на урядові посади;
  • забезпечення рівних можливостей для жінок і чоловіків щодо поєднання професійних і сімейних обов’язків;
  • боротьба з гендерним насиллям тощо.

Однією з найбільш вагомих подій у сфері налагодження гендерної рівності 2018 року стало те, що 27 жовтня набув чинності закон про рівні права і можливості чоловіків і жінок при проходженні служби в армії та інших “Прийнято відповідні законодавчі акти щодо вирівнювання прав жінок та чоловіків в ЗСУ, це означає що жінки можуть служити практично на всіх посадах, які раніше займали тільки чоловіки”, — зазначає заступник військового комісара Чернігівської області  Вадим Лільчицький.

Крім того, як і чоловіки, жінки зможуть служити до 45 років на посадах рядових і сержантів, а жінки з вищого офіцерського складу – до 60 років. І навіть є перші досягнення.

“Також знаємо що цього року з’явилася перша жінка-генерал. У документі також йдеться про те, що жінок призначатимуть у добовий наряд, однак із дотриманням законодавства з питань охорони материнства і дитинства, також від військових зборів мають намір звільняти не всіх жінок, а лише вагітних”, — додає представниця кампанії проти сексизму “Повага” Вікторія Єрмолаєва.

Проте проблеми на рівні сприйняття досі залишаються, і успіхам жінок в ЗСУ радіють далеко не усі.

“В деяких випадках є таке, що чоловіки не дуже сприймають жінку як військовослужбовця. Вони хочуть показати що жінка повинна бути дома”, — говорить заступниця командира автомобільної роти Світлана Ковбасюк в коментарі DW.

Але є й ті установи, де жінок охоче запрошують до співпраці. Так, вже декілька років поспіль в Одеській військовій академії існує практика набору дівчат, які мріють побудувати кар’єру в армії. І таке явище тут нікого не дивує.

“Наші дівчата опановують такі спеціальності як начальник речової служби, начальник продовольчої служби, начальник служби пально-мастильних матеріалів. Дівчата обирають військову спеціальність тому що вони стають сильнішими відповідно до тих обставин, в яких знаходиться наша держава. Вони розуміють їхню необхідність і усіма своїми силами намагаються допомогти державі своїми знаннями, навчанням і майбутнім офіцерським шляхом”, — говорить начальник кафедри тилового забезпечення військової академії Одеси Денис Лісовенко.

Зазначимо, загалом, на сьогоднішній день, у лавах Збройних сил України служать 55 тисяч жінок. Такі цифри раніше наводив Президент України Петро Порошенко на своїй сторінці у Твіттер.

“І додам що цього року жінки вперше взяли участь у військовому параді під час святкування Дня Незалежності”, — додає фахівчиня у сфері становлення гендерної рівності Вікторія Єрмолаєва.

Проте і на цьому досягнення у зрівнянні прав між чоловіками і жінками не завершилися.

“Також є особливою перемогою те, що Кабінет міністрів України призначив на посаду урядової уповноваженої з питань гендерної політики  Катерину Левченко, зрештою, і саме створення такої посади — це нове для України. Посада з’явилася саме у 2018 році”, — додає Єрмолаєва.

Основними завданнями Урядової уповноваженої стала координація роботи в гендерному напрямі всіх міністерств і державних органів, контроль дотримання Урядом принципу гендерної рівності, допомога в розробці державних програм із питань гендерної рівності, співпраця з міжнародними організаціями та громадянським суспільством.

Проте і без поганого не обійшлося.

“Знаємо що не до кінця діє гендерна рівність.  Наприклад, жінку не взяли на офіцерські курси у Львівську академію сухопутних військ. Саме через її стать” — пояснює Вікторія Єрмолаєва.

І справді, влітку 2018 року прес-офіцер 56-тої окремої мотопіхотної бригади Поліна Кравченко опублікувала у себе на Facebook пост про те, що їй відмовили у вступі за програмою підготовки офіцерів у Національній академії сухопутних військ ім. Сагайдачного. Причиною цього, за її словами, є її стать.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=872050802994582&set=a.398711683661832&type=3&permPage=1

Як повідомляє Tvoemisto.tv, в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного пояснили, що пілотний проект – «Лідерські курси», передбачає підготовку командирів для артилерійських та механізованих підрозділів. А станом на зараз  в ЗСУ військовослужбовці-жінки на такі посади не призначаються.

Тож, підсумовуючи, варто сказати, що Україна в гендерному питанні розвивається, але ще є багато напрямків роботи для позитивних змін.


Завантажити ще...