Підтверджені випадки COVID-19 на 30.05.2020:

23 204

В Україні
(696 померли, 9311 одужали)

160

На підконтрольній Донеччині
(4 померли, 90 одужали)

532

На непідконтрольній Донеччині
(18 померли, 134 одужали)
*неофіційно, дані бойовиків

СПЕЦТЕМА
image

Громада на лінії розмежування. Що є в майбутній Ольгинській ОТГ (репортаж)


Громада на лінії розмежування
Що є в майбутній Ольгинській ОТГ
Ольгинська ОТГ — громада, яка об'єднає прифронтові села та селища Волноваського району. Тут на території знаходиться КПВВ Новотроїцьке, працюють кілька підприємств, розкинулись терикони, стоять багатоповерхівки та прості хати. Об'єднати усіх планують навколо села із середніми прибутками — за територіальним принципом. З чого планує жити ОТГ та що є на території її населених пунктів — в репортажі Вільного радіо.
Ольгинська ОТГ юридично створена у 2017 році. Саме тоді всі ради офіційно узгодили те, що вони будуть працювати разом. Та досі це є лише на папері, а 5 сільських та селищних рад між собою не пов'язані.
Маємо надію, що у жовтні вкінці року нам дадуть добро. В принципі, в нас ОТГ створена, все зроблено, всі документи готові. Ми лише чекаємо рішення ЦВК з дозволом на вибори
розповідає Секретар Ольгинської селищної ради Олена Безсмертна.
Ольгинка — селище середніх розмірів. Бюджет тут менший ніж у сусідніх Новотроїцького та Володимирівки. Але своїх 9 млн мають. Всі важливі соціальні об'єкти тут на одній вулиці та в пішій доступності. Працюють 2 кафе — одне тільки для весіль та поминок, а інше постійно. Є магазин. Працює дитячий садочок та школа.
Ось вже 6 років дискотеки тут тільки 2 рази на рік.
По-перше, близько зона (бойових дій, ㅡ ред.). Я не наважуюсь. Ну і народу ввечері мало. Батьки не особливо відпускають через оцю всю ситуацію. А для кого проводити? Як тільки війна почалась ㅡ з 2014 року я дискотеки не проводжу. Заходи ㅡ так. І навіть у вечірній час, а дискотеки ні. Єдине що організовуємо дискотеки на День молоді, День селища. Просто на вулиці, перед клубом. Тоді все село збирається, і ми даємо жару
каже директорка Будинку культури Ірина Сірик.
Приміщення Будинку культури — одне з найпроблемніших в Ольгинці.
Жінка веде нас коридором зі словами: "не втрачайте свідомості". І приводить в стортивну залу. Точніше туди, де вона колись була.
В мене серце обливається кров'ю, я вже не можу. Я до пенсії доживу, а клуб не відремонтують. Я "гав-гав" кожен рік, кожен рік! Це ㅡ "труба" країні, "труба" народу
жаліється директорка.
Будинок культури просторий, з високою стелею, має багато кімнат. Але гроші знайшлися тільки на ремонт однієї з них — зали на першому поверсі.
Все інше руйнується з 90-х, хоча щось тут та й використовують. А на опалення великої будівлі із бюджету йде чимало коштів. Наприклад, місцеві хлопці облаштували собі отакий спортзал.
Та навіть в такому стані ці приміщення — єдиний осередок для місцевої молоді. Тут є різнопрофільні гуртки та проводять тематичні концерти. Інших розваг в селищі немає.
Ми базуємось, в основному, на школярах та молодих парах, які ще залишились поки в селі, ще не втекли, за кордон не поїхали. Хоча зараз дуже багато поїхали на заробітки в Росію і до Польщі
— зітхає Ірина Сірик.
Будинок культури в Ольгинці
Їдуть з села справді багато людей. Робота поряд є, але вибір невеликий. Так, влаштуватися можна на Великоанадольську фільтрувальну станцію (подає воду у Волноваху, Вугледар, Докучаєвськ та околиці), Новотроїцьке рудоуправління (добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю), Анадольпродукт (сільське господарство) або Pigfarm (свиноферма). Окрім цього, можна їздити у Волноваху або чекати вакансій у соціальній сфері. З останнього — в Ольгинці можуть знадобитися хіба вчителі, вихователі, працівники сільської ради або амбулаторії.
От останню ремонтували близько 2 років та відкрили в липні 2019-го. Відповідно до тендерної документації, витратили майже пів мільйона гривень з місцевого бюджету. При цьому, урочисто відкривати амбулаторію приїжджав народний депутат Дмитро Лубінець. Як він пов'язаний з цією подією — невідомо.
В підписі до фото з відкриття обласний департамент охорони здоров'я його не згадує, але так описує відкритий ФАП:
На ремонт за сучасними стандартами коштами бюджету різних рівнів в центрі села створено домівку охорони здоров'я, на яку витрачено близько 300 тис. грн. У новій будівлі амбулаторії нині затишно та приємно, добротні вікна, двері, наявні вода, якісне освітлення, санвузли, затишні лікарські кабінети. Є кабінет сімейного лікаря, стоматологічний кабінет, маніпуляційний, кабінет профілактичних щеплень, фізкабінет, кабінет акушерки та лабораторія.
От тільки виконали не всі роботи. Замість оплаченої каналізації залишили відро. І його ж ми бачимо вже взимку 2020, через пів року після закінчення ремонту.
Це після ремонту, на який вбухали такі гроші. Ми зайшли сюди без каналізації
розповідає працівниця ФАПу Ольга Іванівна.
Водопостачання для Ольгинки — складне питання. Там, де воно є.

Всі труби — старі та прогнилі, часто трапляються пориви. Вся мережа належить КП "Вода Донбасу", а вони зараз ремонтів не роблять. Сільська рада може хіба закупити їм труби, бо, якщо оплатить щось грошима, то кошти одразу підуть з рахунку на погашення боргів. Тож після утворення громади тут хотіли би взяти мережі на свій баланс.
Я думаю, що доведеться. Інакше ми їх не відремонтуємо. Так, як зараз фінансується водоканал ㅡ це не робота. Вони ㅡ боржники
— пояснює секретар селищної ради Олена Безсмертна.
Зараз в селищі немає своїх комунальних підприємств. Тож цим питанням будуть займатися після виборів.
Чимало проблемних ділянок є і на дорогах. Це ще більше торкнеться майбутньої громади, коли потрібно буде визначатися з опорною школою і підвозити дітей.
Із сільської ради їдемо до залізничної станції "Велико-Анадоль". Просто посеред дороги зупиняється автобус, і водій висаджує пасажирів на околиці серед полів. Люди ідуть по проїжджій частині, бо тротуарів тут або немає, або їх не розчистили від снігу.
Шкільний автобус сюди під'їжджав, а зараз аж там зупинився, бо тут все розбито
— пояснює нам місцева мешканка.
Дороги по селу і справді всі у ямах. Тут час від часу їздять великі фури — всі рухаються вулицями через село.

Є тут і залізнична станція. Ходять вантажні потяги і пасажирська електричка.
Тут майже половина їздять до Волновахи. А де працювати? Електричкою, автобусами їздять. Треба добиратися. А що електричка? Електричка звідси йде о 8:15, а на роботу треба добратися до 8
додає наша співрозмовниця.
Район "Велико-Анадоль" виглядає незаможним. Ми не побачили жодного ліхтаря вуличного освітлення. Зате були будинки старого типу, серед яких багато закинутих.

При цьому, саме частина цих територій до війни була дуже популярним місцем відпочинку — Великоанадольський ліс відомий на всю Донеччину.

Фото: з відкритих джерел
Фото: Inozemcev Denis
Це 2542 га рукотворного лісу. Його свого часу висадив Віктор Графф. Чоловік був з вищою освітою лісничого при царській владі. І взявся висаджувати ліс в степу. Робив це не сам, а з місцевими селянами.

Цій історії зараз присвячений музей лісу, який знаходиться на цих територіях. Він та коледж лісництва розмістились в колишньому маєтку Граффа. Ще в часи свого керівництва Донецькою областю сюди любив приїздити Віктор Янукович. Він же спонсорував побудову тут церкви, де правив службу його духовний наставник схіархімандрит Зосима.
Свято-Успенська Ніколо-Василівська обитель. Фото: з відкритих джерел
Туристів з Донецька возили у Великоанадольський ліс регулярно. З початком війни ситуація змінилася. Нам подивитися на стан музею не вдається, бо комунальники не справляються із сильними снігопадами, не всі дороги розчистили.
З Велико-Анадолю прямуємо до іншого великого селища майбутньої громади — Володимирівки. Перше, що привертає увагу на в'їзді — тут є великі заможні будинки.
У Володимирівці кращі дороги, ніж у центрі громади Ольгинці. А на горизонті видніється одне з головних підприємств — Великоанадольський вогнетривкий комбінат. Він та "Кальдеріс Україна" — бюджетоутворюючі підприємства міста. Зареєстровані вони за 1 адресою.
Великоанадольський вогнетривкий комбінат. Фото: з відкритих джерел
Вогнетривкий комбінат займається цеглою. Цей завод у нас вже давно функціонує, його ще французи будували. І "Кальдеріс" займається переробкою цих відходів і піску
— розповідає головний бухгалтер Володимирівської селищної ради Наталя Грицай.
Ще коли ми спілкувалися з представниками Ольгинки, вони розповідали, що варіантів центру громади було два — Ольгинка або Новотроїцьке. Але Новотроїцьке є просто на лінії розмежування, тож його не обрали. У Володимирівці же доповнюють історію — вони в цю громаду не хотіли і не хочуть, бо планували утворити ОТГ окремо.
Ми хотіли об'єднатися ще з 2015 року. Подавали заяви, всі документи у Краматорськ. Хотіли зробити: ми, Володимирівка, Благодате, Комсомольський. Ми хотіли ще Микильське. Так, як воно до Вугледара, ми хотіли самі. Нам було б не гірше від того, як ми будемо зараз об'єднуватись. У нас навіть була б реверсна дотація. Для громади у нас є всі підстави. Всі комунальні послуги, є своє відділення водоканалу, газо-, теплопостачання. У нас є своя пожежна частина, є швидка допомога, амбулаторія
каже Наталя Грицай.
Питанням створення окремої громади займалася ініціативна група мешканців. Її очільнику — пенсіонеру Валентину Олефіренку — подзвонили, як тільки ми прийшли до селищної ради. Хоча попередньо про зустріч не домовлялися, чоловік приїхав вже за 10 хвилин. Він дуже завзято розповідає і ще раз наголошує: Володимирівка не хоче в Ольгинську ОТГ.
Були у нас збори людей, всі були проти цього. Але коли до нас приїжджав пан Бараник, колишній голова райадміністрації, він за допомогою адміністративного тиску збирав бюджетників. Усі побоялися, голосували за це. Коли врешті-решт у клубі в нас були фінальні збори, 97 людей проголосували за Володимирівську громаду, тобто Володимирівка і Благодатне, а 112 отримали перевагу. Центр нашої ОТГ перенесли в Ольгинку. А що таке селище Ольгинка? Я влітку спеціально туди машиною поїхав. Там навіть бур'янів ніхто не косить!
обурюється Валентин.
Нагадують у Володимирівці і про проблему із транспортом. До Ольгинки їм доїхати немає чим. А після утворення громади саме там мають знаходитись більшість соціальних служб.
Володимирівська селищна рада
Бюджет Володимирівки зараз складає майже 14 мільйонів гривень. Значна частина йде на утримання соціальних об'єктів: тут є великі школи, садочки та місцева гордість — Палац спорту. Його довелося забрати на баланс селища від вогнетривкого комбінату. Інакше б закрили. Але цей об'єкт забирає 700 тисяч гривень з бюджету розвитку на рік.
На даний час лише у нас єдиних на цілий район є Палац спорту. Три поверхи, ремонти. В нас є міні-футбольне поле, багато тренажерів. Дуже велика відвідуваність. Ходить молодь, люди різного віку і навіть похилого. І навіть є хворі після інсульту. Ми не жаліємо, що взяли, молоді ж треба чимось займатись
каже головний бухгалтер Володимирівської селищної ради Наталя Грицай.
Справа в тому, що Новотроїцьке і Володимирівка будуть обслуговувати всіх інших. В Миколаївці є лише земля, більше нічого. В Ольгинці також трохи земля
— підсумовує страхи місцевих чиновниця.
Та, станом на березень 2020 року, документи на Ольгинську ОТГ, у складі якої є Володимирівка, подані та затверджені. І тут мають пройти перші вибори, після яких населені пункти об'єднають бюджети та шукатимуть розвитку разом. По Україні місцеві вибори призначені на 25 жовтня. Для проведення волевиявлення в Ольгинській ОТГ мають затвердити окрему постанову.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись публікацією

Проект «Інформаційна підтримка реформи Децентралізації та cтворення ОТГ» реалізується завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(-ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: