Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — захисник із Рівненської області Микола Іванов. Чоловік загинув, прикривши побратимів від російського дрона.
Донька Миколи Наталія звернулась до нашої редакції через соцмережі. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Микола народився 31 березня 1970 року в селі Нова Мощаниця Здолбунівського району Рівненської області. Ріс у багатодітній сім’ї, мав п’ятьох братів та сестер. Закінчив Ступнівську середню школу, а після почав працювати трактористом у колгоспі “17 вересня”. У травні 1988 року Миколу призвали на строкову службу.
Крім колгоспу, чоловік працював на будівництві, на підприємстві з обробки деревини, у Мізоцькій школі-інтернаті: робітником та помічником директора з господарської роботи.
Разом із дружиною Микола виховав двох доньок.
“Тато вкладав у нас любов до праці та навчання. А на роботі завжди був відповідальним та умів організувати робочий процес, аби кожен учасник колективу виконав максимальну кількість роботи для хорошого результату”, — розповідає донька Наталія.
Рідні згадують його як оптиміста, завжди готового прийти на допомогу.
“Тато був дуже працелюбний, чуйний, він допомагав всім та ніколи нічого не просив взамін. Мав веселу вдачу. Його девізом по життю було “головне — не скиглити”. Останнім часом полюбив рибалку, хоча до служби він цим не займався”, — згадує Наталія.
Микола Іванов долучився до війська на початку повномасштабного вторгнення — 27 лютого 2022 року вирушив до військкомату. Його призначили стрільцем-помічником гранатометника.
Захисник брав участь у боях на Харківщині. Його життя обірвалося поблизу Берестового Куп’янського району 26 травня 2024 року під час виконання бойового завдання. Тоді по українських військових росіяни запустили дрон з гранатним боєприпасом. Граната прилетіла в окоп, та Микола накрив її своїм тілом, врятувавши життя двох побратимів. А сам дістав несумісних з життям поранень.
Рідні створили петицію з проханням надати Миколі Іванову звання героя України.
Бійця поховали у рідному селі. У нього залишились дружина, дві доньки та інші рідні.
Світла пам’ять загиблому захисникові.