Підтримайте Вільне Радіо
Вода із запахом болота, але безпечна за нормами, і сміття, яке вивозять, хоч і не завжди вчасно. Так краматорці оцінюють дії місцевої влади у сфері довкілля. Військова адміністрація запевняє: попри війну, місто утримують у належному санітарному стані. Ми з’ясували, які суми у громаді витрачають на екологію та що вдається робити в цьому напрямку під час повномасштабної війни.
У Краматорській громаді на покращення стану довкілля цьогоріч виділили 2 764 210 гривень. Витрати на екологію зменшуються: торік ця сума була майже вдвічі більшою — 4 537 934 гривні.
Бюджетні гроші на екологію у період з 2022 до 2025 року розподіляли на:
Втім, у відповіді на інформаційний запит Вільного Радіо посадовці наголошують:
“У 2024 та 2025 роках передбачена підтримка лише тих заходів, що дозволяють утримувати місто в задовільному санітарному стані”.
До таких заходів належать догляд за зеленими насадженнями та прибирання стихійних звалищ. Єдина окрема витрата, яку дозволили собі у громаді, — це закупівля нових контейнерів для збирання сміття.
У відповіді на інформаційний запит Вільного Радіо у Краматорській міській військовій адміністрації пояснили, що комунальне виробниче підприємство «Краматорський водоканал» щодня проводить хіміко-бактеріологічні дослідження питної води.
Попри повномасштабну війну, запевняють посадовці, вода у кранах краматорців відповідає вимогам державних санітарних норм і правил та придатна для споживання.
Щоб отримати повнішу картину, журналісти Вільного Радіо розпитали жителів Краматорська про стан водопровідної води у місті. Наші співрозмовники у більшості зійшлися на думці, що вода придатна для базових потреб. Утім, є й геть протилежні оцінки:
Олександр: “Вода просто жахлива. Добре, що вона взагалі є, але якість нікуди не годиться — принаймні в нашому районі (селища Новий Світ та Веселе на східних околицях міста). Для пиття й приготування їжі ми водопровідну воду не використовуємо — купуємо фільтровану на розлив. Водопровідна вода має неприємний запах болота, залишає жахливий рудий наліт на всьому, куди потрапляє — пральних машинах, плитці, сантехніці, дверях душової. Уже замислююся про купівлю системи фільтрів, бо шкода нову пральну машинку.
Водночас на 17-му районі, де я працюю, якість води краща — запаху майже немає, і наліт не такий сильний”.
Денис: “Вода така ж, як і була до повномасштабного вторгнення — гіршою не стала. Нічим не смердить. Я вважаю, що вода у Краматорську краща, ніж у Харкові чи Києві, де я жив уже під час повномасштабного вторгнення. Єдине, що помітив: якщо не мити раковину й користуватися водою, на ній з’являється наліт жовтого кольору. Напевно, це через те, що людей у місті стало менше, потік води зменшився, і вона трохи застоюється в трубах. Тому їжу на ній не готую”.
Максим: “Питання якості водопровідної води у Краматорську — одне з найдискусійніших. На виході вона відповідає держстандартам, а що відбувається, коли вода проходить трубами до користувача… Втім, якщо не зважати на стан води одразу після ремонтів, вона цілком придатна для всього. Я на ній готую, хоча іноді користуюся очищеною покупною. Звісно, купаюся теж. Нальоту на посуді останнім часом стало менше, але на кранах та іншій сантехніці все одно доводиться щоразу витирати білі плями”.
Ілля: “Вода в кранах не питна вже років 10–15. Якщо провести чесний лабораторний аналіз — волосся дибки стане від показників. Але я наголошую: чесний аналіз!
Приблизно у 2015–2017 роках два-три рази на рік із крана йшло якесь болото, що смерділо хімією, і від цієї води залишався рожевий наліт”.
Олег: “Вода у кранах ніяка. Мені від неї блювати хочеться”.
Отже, мешканці центру Краматорська здебільшого задоволені чистотою води, тоді як жителі околиць відкрито нарікають на її якість. Утім, пити й готувати на водопровідній воді не хочуть ні ті, ні інші.
Представники Краматорської міської військової адміністрації у відповіді на інформаційний запит запевнили, що у громаді вистачає і техніки, і працівників для підтримання чистоти.
За словами посадовців ВА, комунальні служби своєчасно вивозять сміття з контейнерів і не допускають утворення звалищ на вулицях, які можуть призвести до екологічних наслідків.
Серед краматорців, які поділилися з Вільним Радіо своїми думками, переважає ставлення, що комунальникам вдається підтримувати чистоту міста.
Денис: “Вивозять усе своєчасно — і в мене, і по місту не бачу, щоб десь були купи сміття. Єдині купи, які зустрічаю у місті, — після обстрілів: старі вікна, скло. Але це зрозумілі речі, від цього нікуди не дінемося — це тимчасово. Стихійні звалища можна знайти лише десь на околицях, де мало людей, або коли їдеш дорогою між Слов’янськом та Краматорськом. Але вони там були й до повномасштабного вторгнення”.
Олександр: “Сміття вивозять регулярно, хоча часом трапляються переповнені контейнери. Але це радше не провина Краматорського комунального автопідприємства (ці хлопці працюють відмінно), а несвідома поведінка громадян. Вони бачать повні баки, але все одно кидають туди сміття, і утворюються гори в контейнерах і навколо них. Хоча буквально на наступному перехресті контейнери можуть бути майже порожніми”.
Максим: “Краматорське комунальне автопідприємство працює і вивозить сміття. Тому, навіть коли я був ВПО (виїжджав із Краматорська, — ред.), усе одно сплачував за вивіз. Машини приїжджають за стабільним графіком — хоч дні тижня перевіряй. Але це у мене в центральній частині міста. Гуляючи містом, бачив небагато стихійних звалищ, які виникають через місцевих, бо КАТП працює і в передмістях. Загалом, незважаючи на обставини, у місті досить прибрано та чисто”.
Сергій: “У нашому районі КПД (Комбінат панельного домобудівництва, — ред.) сміття вивозять вчасно, накопичення немає. Місцеві навіть продовжують сортувати пластик і папір. Двори прибирають постійно. Можна сказати, що в умовах сьогодення робота комунальників — ідеальна”.
Самі краматорські комунальники періодично звітують про прибирання сміття, яке з’являється в місті. Зокрема, розбирати безлад час від часу доводиться й в укриттях.
Нагадаємо, журналісти Вільного Радіо розповідали про стан довкілля та витрати з бюджетів на цю статтю у підконтрольних громадах Донеччини. У деяких громадах на екологію цьогоріч заклали мільйони гривень, а в інших — нуль. При цьому не всюди своєчасно вдається вивозити сміття, а стан водопровідної води хоч й відповідає нормам — місцеві нею часто не задоволені.