Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — Василь Дьошин. Чоловік народився у Нью-Йорку та все життя прожив у Торецьку. Тут він працював на шахті, був підприємцем, а потім — працював у Торецькій ВА. Колеги згадують його як доброго та чуйного чоловіка, який завжди приходив на допомогу.
Про загибель чоловіка повідомила Торецька міська військово-цивільна адміністрація.
Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Василь народився 18 лютого 1966 року в селищі Нью-Йорк, що у Торецькій громаді. Спочатку він закінчив місцеву школу №4, а потім у Дзержинському гірничому технікумі здобув фах “Гірнича електромеханіка”. Після навчання тореччанин працював на місцевих шахтах, а згодом став бізнесменом.
З 2021 року Дьошин працював у Торецькій міській військовій адміністрації. Колеги згадують його як доброго та чуйного чоловіка, який завжди приходив на допомогу.
“Він мав “золоті руки”, уміло лагодив усе, що потребувало ремонту, не відмовляв нікому — ані знайомим, ані випадковим людям. Любив жартувати, був життєрадісним і привітним. Завжди залишав по собі тепло, посмішку та відчуття надійності”, — пишуть колеги.
Після початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну чоловік залишився у місті, і надалі працював в адміністрації. Його життя обірвав удар по Торецьку 28 травня 2024 року.
Того дня окупанти скинули на місто 250-кілограмову авіабомбу. Двоє цивільних загинули, ще троє дістали поранення.
Серед загиблих був Василь Дьошин. Йому було 58 роки.
Внаслідок цього удару загинула й дружина чоловіка — Ірина Дьошина.
“Він ніколи не проходив повз чужу біду. Все, за що брався, робив із душею. Його передчасна смерть — це велика втрата для нашої спільноти, для всіх, хто його знав і поважав”, — додають у Торецькій ВА.
Світла пам’ять.