Війна змусила багатьох українців шукати прихистку в безпечніших регіонах країни та за кордоном. Однак у скрутній ситуації їхньою розгубленістю і незнанням можуть скористатися торгівці людьми. Розбираємо з фахівчинею, що таке торгівля людьми, як її розпізнати та куди звернутися по допомогу, якщо це лихо сталося з вами чи вашими близькими.
Про це журналістам Вільного радіо розповіла юристка благодійного фонду “Право на захист” Катерина Бєлєвцова.
З початком повномасштабної війни суттєво виріс ризик стати жертвою торгівлі людьми, розповідає правозахисниця Катерина Бєлєвцова. Злочинці можуть маніпулювати бажаннями та намірами людини, щоб ошукати її та змусити робити щось проти її волі.
“Людина потрапляє в сучасне рабство через своє нерозуміння значення факту торгівлі людьми, яка є злочином. Це трудова та сексуальна експлуатація, примушування до жебрацтва, втягнення у злочини, у тому числі у збройні конфлікти, які зараз мають місце на сході України. Випадками торгівлі людьми є примусове усиновлення чи удочеріння заради наживи, примусова вагітність або її переривання, примусове одруження тощо”, — уточнює юристка.
Буденним злочином такого характеру може стати трудова експлуатація. При цьому людина може навіть не підозрювати, що з нею вчиняють неправильно.
“Наприклад, людину беруть на роботу без офіційного оформлення на випробувальний термін чи стажування на місяць чи два. Проходить якийсь період, і їй повідомляють: “Ви не пройшли випробувальний термін. До побачення”. І нічого за роботу не платять. Насправді це і є випадок трудової експлуатації — торгівлі людьми. Але реально люди цього не розуміють. Вони думають:“Ну сталося так. Нехороші люди мені трапилися”. І на цьому все”, — пояснює правозахисниця.
Вона наголошує: чоловіки так само страждають від цього злочину, як і жінки.
“За даними управління ООН з наркотиків і злочинності, з 2015 року саме 50% українських чоловіків і хлопців стають жертвами торгівлі людьми. Тому однаковою мірою можуть постраждати як чоловіки, так і жінки”, — інформує правозахисниця.
Через російську агресію, підкреслює юристка, більшість українців змушені покидати рідні домівки й виїжджати в безпечні регіони України та за кордон. Саме в такій складній ситуації людина може стати жертвою торгівлі людьми.
“Через відкриту війну українці втрачають житло, доходи, роботу. Є люди, в яких взагалі нічого немає. Щоб забезпечити життєві потреби, про які вони раніше не так дбали, люди шукають нове житло і роботу. В такій ситуації у них зростає ризик стати жертвою торговців людьми, адже вони швидко погоджуються на якусь нелегальну або з незрозумілими умовами праці роботу. Тут їм можуть запропонувати якісь нібито соціальні можливості, кращі, ніж в інших місцях, однак працевлаштування неофіційне”, — пояснює юристка БФ “Право на захист”.
Багато українців за кордоном не знають умов життя місцевих мешканців, рівня зарплати, на яку тут можна розраховувати і яка не є захмарною, продовжує фахівчиня. Тому обіцянками занадто високої плати “роботодавці” можуть загнати людину в трудову кабалу.
“Звісно, зараз українці, які виїхали за кордон, перебувають у ризиковій для себе ситуації. Адже вони повинні облаштувати своє життя заново: налагодити побут і знайти роботу. Жінки, наприклад, та ще й з дітьми, через розлучення з сім’єю не мають поряд надійної підтримки. Це є гарною приманкою для торговців людьми”, — розповідає правозахисниця.
В умовах відкритої війни, стверджує юристка, розширилося коло таких злочинців. Наприклад, зараз торгівлею людьми можуть займатися перевізники, які вивозять людей з “гарячих точок” або перевозять з України через кордон. Ошукати можуть і люди, які пропонують житло.
“Наприклад, була така ситуація, коли дівчата в Німеччині шукали безкоштовне житло. Один чоловік запропонував свою оселю, однак при цьому вимагав безкоштовно виконувати всі хатні роботи. Оскільки в них не було ні житла, ні коштів, довелося погодитися на такі умови”, — розповідає Катерина Бєлєвцова.
Є правила, яких треба дотримуватись, щоб захистити себе і не стати жертвою торгівлі людьми.
“Повинна також викликати підозру під час працевлаштування відмова повідомити назву роботодавця, якісь його реквізити та адреси”, — додає правозахисниця.
Якщо ви у незнайомому місці, пам’ятайте правила пересування у транспорті, аби не втрапити у халепу:
“Волонтери зазвичай знають, де знаходяться їхні автівки й люди та куди і хто їх буде везти. Тому треба повідомляти про відправку таких рейсів”, — каже юристка БФ “Право на захист”.
Діти також можуть стати жертвами торгівців людьми. Тому пильнуйте їх і дотримуйтесь цих простих правил:
“Діти не можуть захистити себе, адже не завжди розуміють, що з ними відбувається. А коли все ж таки щось трапилось, необхідно звернутися до правоохоронців або дипломатичних представництв, щоб отримати кваліфіковану допомогу”, — підкреслює юристка Бєлєвцова.
Люди не завжди розуміють, що з ними стався саме злочин торгівлі людьми, і не звертаються до органів, які можуть їх захистити. А це необхідно зробити в першу чергу, наголошує правозахисниця.
“Людина повинна повідомити в поліцію про факт кримінального правопорушення, який торговці вчинили щодо неї. Кримінальна кара за цей злочин передбачена статтею 149 Кримінального кодексу України. За цим фактом відкривають кримінальне провадження, визнають людину потерпілою, правоохоронці проводять розслідування”, — пояснює Катерина Бєлєвцова.
Потрібно також звернутися до місцевих державних адміністрацій із заявою про визнання людини жертвою торгівлі людьми.
“Після подання заяви впродовж 30 днів місцева влада ухвалює рішення надавати людині цей статус чи ні. Однак вже до цього вона може отримувати медичну, психологічну і юридичну допомогу. Крім того, людину можуть розмістити в спеціальний заклад, де надають допомогу постраждалим. Якщо людина отримує статус жертви торгівлі людьми, строк проживання в такому спецзакладі продовжують до 3 місяців. Якщо людина звернулася до правоохоронців і за кримінальним провадженням є потерпілою або свідком, цей строк можуть продовжити”, — розповідає юристка БФ “Право на захист”.
Жертва торгівлі людьми може отримати одноразову матеріальну допомогу у розмірі 3 прожиткових мінімумів. Зараз це понад 7,5 тисячі гривень. Також допомагають працевлаштуватися або отримати іншу професійну освіту.
За кордоном постраждалі від торгівлі людьми також можуть звернутися до дипломатичних представництв.
“Після такого звернення їм надають консультаційну та правову допомогу. Якщо у людини відібрали документи, їй допомагають відновити їх і повернутися в Україну. Навіть якщо у неї немає коштів, дипломатичні представництва мають повноваження, щоб ці кошти виділити й повернути людину додому, якщо вона цього хоче”, — каже юристка.
Катерина Бєлєвцова зазначає: про масові випадки торгівлі людьми, які трапились після початку відкритої війни, зараз офіційно не повідомляють.
“Минуло не так багато часу. Постраждалі ще нікуди не звертаються, адже самі не розуміють, що стали жертвами. Щоб врятувати та витягти людину зі скрутної ситуації, щоб вона нарешті зрозуміла факт злочину проти неї та щоб все це зафіксувати, треба приблизно рік-півтора”, — уточнює юристка.
За даними Національної поліції, з 24 лютого по липень 2022 року українці повідомляли про 3 випадки торгівлі людьми. Перший випадок — втягнення дитини у жебрацтво, другий — використання праці громадян на фабриці, ще один випадок на даний час не підтвердився.
Аби розкрити злочини, українські правоохоронці співпрацюють з колегами з Німеччини, Польщі, Інтерполу та Європолу.
“Правозахисники повідомили, що з початку відкритої війни за кордоном зафіксовано 12 фактів торгівлі людьми [щодо українців], в тому числі — дітьми. Подробиці не повідомляються. Також немає згоди постраждалих на поширення деталей цих злочинів. Однак вже висвітлили в ЗМІ і вже говорять про випадок з дівчатами в Німеччині”, — повідомляє юристка.
Звернутися по допомогу — юридичну або психологічну — можна до благодійників з “Права на захист”, каже представниця організації.
“Працівники БФ “Право на захист” можуть надати постраждалим людям та свідкам злочинів інформаційно-консультативну правову допомогу. Також допомагають складати заяви до поліції, пишуть запити і звернення. Крім того, ще працює служба психологічної підтримки, де фахівці надають індивідуальні консультації”, — інформує Катерина Бєлєвцова.
Охочі отримати допомогу від “Права на захист” можуть звернутися на “гарячу лінію” організації за телефонами:
“Гаряча лінія” працює щоденно з 7:00 до 22:00.
Крім того, можна звернутися на Національну гарячу лінію з питань міграції та протидії торгівлі людьми. Вона працює щодня цілодобово.
* * *
Нагадаємо, ми розповідали, які конституційні права українців порушують окупанти. У далеко не повному переліку злочинів — позбавлення права на свободу і особисту недоторканність, на житло, свободу пересування та вільний вибір місця проживання тощо.
Читайте також: