Чи не щодня ЗМІ окупантів повідомляють про уявне “звільнення” чергового українського населеного пункта або публікують фото та відео, які нібито мають підтвердити воєнні злочини зі сторони України. Більшість цих публікацій — фейкові. Ми підготували добірку найпростіших сервісів, які допоможуть швидко перевірити медіафайли на достовірність. Для користування цими платформами не знадобляться спеціальні знання, додаткові програми чи комп’ютер.
Нерідко росіяни публікують старі фото та відео, або зроблені в інших країнах, називаючи це “кадрами війни в Україні”. Для пошуку першоджерел медіафайлів ми рекомендуємо сервіс TinEye. Зокрема, на цьому сайті можна дізнатися, хто виклав фото першим, хто публікував його нещодавно, а на якому ресурсі зображення найбільш відредаговане. Окрім цього, там можна перевірити й відео — за скріншотом обкладинки чи першого слайду.
Так, наприклад, відомий фейк з президентом Зеленським, якому на відео “домалювали” білий порошок, можна розвінчати у два кліки. Перші зображення з’явилися в мережі ще 5 березня (за часовим поясом джерела). А ось фейкове відео, яке поширили пропагандисти, опублікували за півтора місяця. Сервіс знаходить збіги на сайтах, де цих медіафайлів вже немає, та в телеграмі соратника Медведчука Іллі Киви. Відредаговане відео почали поширювати 23 квітня.
У пропагандистських медіа часто можна зустріти ролики нібито з окупованих міст і селищ. У публікаціях стверджується, що російська армія щойно зайняла населений пункт. Насправді ж кадрам може бути кілька місяців або навіть років, а саме відео може бути зняте за сотні кілометрів від “звільненого” села.
Перевірити відео з ютуба можна і за допомогою YouTube Data Viewer. Сервіс показує дату та час завантаження ролика та робить кілька стоп-кадрів, за якими можна шукати першоджерело.
Дізнатися першоджерело медіафайлу можна й без допомоги сторонніх сервісів — в Google Images або Яндекс.Зображеннях (для доступу до цього російського сервісу необхідний VPN).
Багато про фото чи відео можна дізнатися й з метаданих — вони можуть містити дату зйомки, модель камери, а іноді навіть геолокацію. Це не спрацює, якщо зображення чи ролик просто відправили в месенджері — вони видаляють всю цю інформацію. А от якщо зображення надіслали як файл, воно скоріш за все міститиме багато цікавого.
З безлічі сервісів для перевірки метаданих зображень ми рекомендуємо Fotoforensics. Туди потрібно додати посилання на фото або вигрузити його зі свого гаджету.
Для прикладу, ось це фото нам надіслали файлом у Telegram:
Таким чином можна перевіряти й фото з сайтів. Однак іноді власники фото самостійно видаляють метадані. Відновити їх за допомогою цього сервісу не вийде.
Чимало платформ існує і для аналізу метаданих відео. Ми рекомендуємо цю — вона найпростіша у використанні.
Нагадаємо, днями росіяни поширили черговий фейк про начебто окупацію селища Зайцеве та села Дача. Вже за кілька годин Генштаб ЗСУ спростував ці заяви.
Читайте також: