Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) призупинив розгляд судових позовів щодо компенсацій за зруйноване в ході збройного конфлікту на Донбасі майно, поки не встановить рівень відповідальності України та Російської Федерації в цьому питанні.
Про це Вільному радіо розповів старший стратегічний юрист благодійного фонду «Право на захист» Олег Тарасенко.
“Розгляд індивідуальних справ з цих питань призупинений до вирішення питання: “Хто здійснює ефективний контроль?”. І це питання вирішується в міждержавному полі” — розповів юрист, посилаючись на прес-реліз ЄСПЛ, опублікований наприкінці 2018 року.
За словами Олега Тарасенка, жодну справу по суті щодо компенсації збитків, отриманих під час збройного конфлікту на Донбасі, ЄСПЛ не розглядав. Було лише одне процедурне рішення щодо невідповідності комплекту документів:
“По суті жодної справи не було розглянуто. Багато хто звернувся — про це не було рішень. Це достатньо довгий процес, і вони мають спочатку пройти національне судочинство (а це ще плюс кілька років). В публічному доступі не було рішень по суті по таких заявах. І я думаю їх в принципі не було, бо замало часу пройшло”, — роз’яснює юрист фонду “Право на захист”.
Приклад інших держав в аналогічних питаннях вказує: швидкого розгляду очікувати не варто.
“З минулого досвіду інших країн — такі справи продовжуються десятиліттями. Справа “Кіпр проти Туреччини” наприклад розглядалася, якщо не помиляюсь, близько 23 років. Справа “Грузія проти Росії” розглядається вже 12 років; там вже пройшли дебати, і рішення наразі ще немає. По Нагорному Карабаху — там теж майже 20 років. Тому не можна прогнозувати, але остаточно це не буде в цьому році. Може це буде протягом 5 років — більш оптимістичний сценарій”, — розповів юрист.
Якщо ж заявник не дожив до прийняття Європейським судом рішення, родичі померлого заявника можуть підтримати цю скаргу:
“Треба буде повідомити суд що власне заявник помер, але його діти, наприклад, підтримують скаргу, і відповідно вони стають учасниками процесу. І потім вони отримають компенсацію, якщо буде позитивне рішення. Тобто просто чекати — так не працює, справа буде просто закрита”, — розтлумачує юрист.
Також Олег Тарасенко відзначив, що в Європейському суді немає чіткого розмежування: відшкодування моральної та матеріальної шкоди. Тому йому не відомо які саме скарги здебільшого подавали до ЄСПЛ українці, постраждалі у зв’язку з подіями на сході країни:
“Там коли заява подається, людина стверджує, що було порушення її прав і відповідно людина вимагає за це компенсацію, яка охоплює і матеріальну, і моральну шкоду. Це можуть бути й скарги по компенсації за зруйноване житло, і за загиблих осіб, зниклих, але скільки їх було та які вони були — я не можу цього сказати”, — пояснив Олег Тарасенко.
“Однак бувають випадки, коли уряд погоджується виплатити деяку компенсацію заявнику, і справа не розглядається по суті питання. І можливо такі випадки були, але я про них не чув. Тобто це як мирова угода: суд не розглядає справу до кінця, але уряд пропонує заявнику розв’язати питання за якісь гроші, і це нормально. Про такі справи ніхто не знає окрім заявника та уряду”, — розповів юрист.
Читайте також: