Підтримайте Вільне Радіо
Традиційно під час зимових свят деякі люди приїздять в інтернатні заклади з подарунками, аби порадувати дітей. Проте часто такі сезонні візити можуть навпаки зашкодити, адже дарують дітям лише видимість турботи, яка потім швидко розвіюється.
До початку зимового сезону журналісти Вільного Радіо поговорили з головою Офісу дітей та молоді “ДІйМО” Кирилом Невдохою про його досвід переживання свят в інтернатному закладі та вдалі способи підтримати дітей, які там зростають.
Голова Офісу дітей та молоді “ДІйМО” Кирило Невдоха від народження зростав в інтернатних закладах. Свої перші зимові свята чоловік пригадує приблизно з семи років. Саме тоді його стали залучати до підготовки заходів для благодійників, які традиційно приїжджали в цей період.
“Зазвичай це були концерти. Бувало, що по три рази на день або кілька разів на тиждень, але обов’язково до Дня святого Миколая і до Нового року це було. Миколая святкували день у день, а Новий рік всі намагалися встигнути справити 28-29 грудня, бо гостям же ж треба було повертатися до себе додому і святкувати там”, — каже Кирило Невдоха.
Попри те, що до приїздів благодійників діти ретельно готувалися: вчили вірші й пісні, влаштовували генеральне прибирання — зворотню увагу вони відчували не завжди. Частина людей приїжджала до інтернатних закладів задля рекламної кампанії й після концертів більше спілкувалася з їхнім керівництвом. А навіть якщо дітей відвідували з щирими намірами, подарунки до них часто так і не доходили.
“Ми бачили всі ці подарунки, їх дуже любили красиво виставити, але насправді більшість із них до нас не доходила. Індивідуально привозили набори цукерок, але все інше було загальне й просто “розчинялося”. А це ж означає, що ті, хто приїжджав, не з’ясовував реальні потреби, або ті, хто ці потреби озвучував, не був зацікавлений, щоб подарунки дійсно потрапили до дітей”, — ділиться своїм досвідом голова Офісу “ДІйМО”.
За його словами, подарунки на зимові свята часто осідали в кабінетах керівництва інтернатних закладів або ж зберігалися на складах до перевірок чи інших подій. У результаті очікування виливалося у втому від метушні й біль від зради, традиційний період для добра створював ілюзію турботи, й за місяць діти поверталися до буденності.
Попри всі проблеми святкових відвідин взимку Кирило Невдоха зазначає, що окремі події з його дитинства все ж залишали теплі спогади. Наприклад, це були концерти й вистави, які влаштовували для дітей інші люди. За словами чоловіка, вони відрізнялися від тих, що проходили в закладі, і ніби привозили туди з-поза звичних стін справжнє життя.
По-справжньому також сприймалися зимові свята, які голова Офісу “ДІйМО” провів у родині одного з працівників інтернатного закладу. Той запрошував підлітка до себе провести вихідні чи відзначити окремі події.
“От там я відчув свято. Це коли в 11 років ти вперше святкуєш Новий рік з родиною за столом, із промовою президента, з подарунком, про який в тебе запитали, а не який привезли усім”, — ділиться чоловік.
А одні з найяскравіших спогадів залишив новорічний табір, який волонтерська організація влаштувала для дітей під час канікул. Тоді вони продовжували жити на базі інтернатного закладу, але мали інший розклад дня. Протягом п’яти днів для дітей проводили майстеркласи й гуртки та й просто приділяли їм більше часу. А ще краще було, коли такі заходи влаштовували в іншому місці, бо тоді, крім уваги, відчувалася ще й певна свобода.
“Зі мною залишилися знання, які мені приносили волонтери чи інші організації, що приїжджали в першу чергу не з подарунками, а щоб дати нам навички, дати, можливо, більше уваги. І зі мною залишилися соціальні зв’язки, тобто люди приїжджали дійсно встановити зв’язок і потім намагалися хоч якось його підтримувати”, — підсумовує Кирило Невдоха.
Привітати дітей в інтернатних закладах, не зашкодивши, усе ж можна — просто треба обрати коректний спосіб. На думку Кирила Невдохи, хорошими альтернативами загальним подарункам і цукеркам можуть стати:
“Також це може бути корисним для влаштування дитини в сім’ю, бо сім’ї, приходячи на знайомство з дитиною, зважають на рівень розвитку цієї дитини. Усі ж хочуть, щоб дитина, скажімо так, володіла вже якимись звуками, розмовляла, орієнтувалася. А цього заклад мало дає й часто інвалідизує дитину”, — коментує голова Офісу “ДІйМО”.
“Можливо, оплатити ортодонтичне лікування, бо зазвичай більшість дітей в інтернатних закладах мають проблеми з зубами. Інтернатний заклад і держава ці проблеми не вирішує, хіба що потрібно термінове видалення зуба. Також можна оплатити репетитора, який би допоміг надолужити дитині освітні втрати”, — каже Кирило Невдоха.
Також він радить заздалегідь дізнаватися в соціальних служб, які діти в інтернатному закладі не мають батьків чи позбавленими батьківського піклування, а які мають сім’ї. Якщо йдеться про зимові свята, у першому випадку чоловік рекомендує привозити подарунки з 28 грудня по 1 січня, коли в дітей перерва між відвідинами. У другому — передавати подарунки сім’ї, щоб не сформувати хибне позитивне уявлення про інтернатний заклад.
Водночас голова Офісу “ДІйМО” наголошує: про дітей в інтернатних закладах варто згадувати не лише на свята — за можливості турбуватися про них треба регулярно. Наприклад, ви можете відвідувати дітей зі складними порушеннями фізичного розвитку і, якщо маєте навички, допомагати розминати їм окремі частини тіла, щоб забезпечити розвиток.
Також ви можете стати наставником для дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування. За словами Кирила Невдохи, після ухвалення нового закону регулярно підтримувати так можна буде й інших дітей, які проживають в інтернатних закладах, але не мають цих статусів.
Голова Офісу “ДІйМО” підкреслює: краще якісно допомогти одній дитині, ніж привезти 20 солодких подарунків усім. Також він радить не забувати про дітей у дитячих будинках сімейного типу, прийомних сім’ях і сім’ях у складних життєвих обставинах. Підтримуючи їх, ви можете зробити свій внесок у те, аби діти все ж зростали в родині, а не в закладі.
“Там живуть ті самі діти-сироти, які потенційно могли зростати в інтернатних закладах. Просто з’явилися в їхньому житті люди, які їх прийняли в сім’ю. Проте в цих сім’ях не завжди вистачає ресурсів, щоб забезпечити витрати на освіту, додатковий розвиток чи лікування, а інколи на ті ж самі подарунки кожній дитині. Це стосується і сімей у складних життєвих обставинах”, — підсумовує Кирило Невдоха.
Також допомогти можна через громадські й благодійні організації, які опікуються такими сім’ями. Серед них БФ “Зростай в родині”, БО “СОС Дитячі Містечка в Україні”, ГО “3D — Давай Допоможемо Дітям”, ГС “Асоціація наставництва для дітей та молоді”, ГО “Офіс дітей та молоді «ДІйМО»”, БФ “МАМА плюс Я” та інші.
Раніше ми розповідали, як можна усиновити дитину в 2025 році.