Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо Володимира Руденка із Часового Яру. 2019-го він підписав контракт із ЗСУ. Служив на рідній Донеччині, де і зустрів відкритий наступ росіян. Боєць потрапив у полон до окупантів, у березні 2022-го його розстріляли.
Про Володимира Руденка розповіли на сторінці Бахмутського краєзнавчого музею.
Володимир Руденко народився у Часовому Ярі. Закінчив школу №16, потім вступив до місцевого професійно-технічного училища №77. Деякий час працював бульдозеристом у селі Миколаївці, також відслужив в армії.
Після служби Володимир влаштувався слюсарем на Часівоярський вогнетривкий комбінат, згодом став зварювальником на машинобудівному заводі “Вістек” у Бахмуті.
“У вільний час йому подобалось рибалити. Зі слів люблячої дружини Світлани, “рибу не дуже полюбляв, а більше захоплювався самим процесом”, — розповів науковий співробітник Часовоярського історико-краєзнавчого музею Микита Аксюк.
2019-го Володимир підписав контракт із ЗСУ. Пройшов навчання в Одесі, а службу ніс у Новотроїцькому Волноваського району. Там захисник зустрів початок повномасштабної війни.
Володимир був навідником 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ “Айдар” 53-ї окремої механізованої бригади. На початку відкритої війни він разом із побратимами потрапив у полон. 12 березня 2022-го Володимира та інших військовослужбовців розстріляли окупанти.
Захисникові назавжди залишиться 46. Точне місце його поховання й досі невідоме. Посмертно Володимира Руденка нагородили орденом “За мужність” III ступеня.
Світла пам’ять.