Учасники вугледарської команди “Робоклуб” не зупиняються на досягнутих результатах. Через 2 тижні після перемоги в Угорщині вони пройшли відбір на участь у міжнародному фіналі World Robot Olympiad, де змагатимуться за Україну. Зараз вони збирають гроші на поїздку в Дортмунд.
Про шлях юних робототехніків до участі у міжнародному фіналі та виклики, перед якими вони у зв’язку з цим постали, розповів журналістам Вільного радіо тренер вугледарського “Робоклубу” Сергій Теличко.
Збірні команди робототехніків середньої та молодшої ліги, до яких увійшли учасники “Робоклубу” з Вугледара, представлятимуть Україну на міжнародному фіналі World Robot Olympiad 2022. Турнір проходитиме в листопаді цього року в німецькому Дортмунді.
Право виступити на всесвітніх змаганнях за Україну робототехніки отримали після того, як пройшли кваліфікацію на відбірковому українському турнірі. Однак цьогоріч, зазначає Сергій Теличко, через бойові дії в Україні у змаганнях взяли участь набагато менше команд, ніж зазвичай.
“Цьогоріч національний турнір з відбору для участі в міжнародному фіналі всесвітньої олімпіади з робототехніки проходив онлайн у прямій трансляції 17 вересня. Через воєнний стан готуватися до нього було складно, тож багато команд з різних регіонів України не змогли взяти в ньому участь. Однак незважаючи на складні обставини, кваліфікаційні змагання відбулися, і українські команди робототехніків вже готуються представити Україну на міжнародних змаганнях. Серед них і учасники з Вугледара”, — говорить тренер.
Головне завдання для команд робототехніків організатори міжнародних змагань визначають ще на початку року, розповідає Сергій Теличко. Це ж завдання виконують і під час національного відбору.
“В усьому світі оголошується змагання, яке однакове для всіх країн. Основне завдання, яке дозволить набрати максимальну кількість балів, робототехніки отримують 15 січня. Їхній робот має вчасно та правильно виконати на полі всі завдання без штрафних балів. Тому вже з січня робототехніки планують свою підготовку, розробляють стратегію, продумують конструкцію робота, а вже потім програмують його. Такий процес триває кілька місяців”, — пояснює тренер робототехніків.
Цього року вугледарським учасникам готуватися було дуже складно, зізнається чоловік. Через відкриту війну в Україні доводилось декілька разів переривати свою підготовку.
Щоб успішно представити команду на відбірковому турі, говорить тренер, вугледарський “Робоклуб” об’єднався з робототехніками “Оптімума” (Кам’янка-Дніпровська Запорізької області). У такому складі на початку вересня хлопці змагалися на європейському турнірі в Угорщині й вибороли 2 місце.
“Це був товариський турнір, але він був потужний. В ньому брали участь найкращі європейські команди. На їхньому тлі хлопці показали дуже хороший результат. Я не пам’ятаю, щоб наші команди займали такі високі позиції. Тренери та судді знімали українського робота на відео, адже наша команда змогла зробити досить якісну і потужну конструкцію”, — хвалиться Сергій Теличко.
Вже за 2 тижні після європейського турніру Олексій Лебедь від Кам’янка-Дніпровського “Оптімума” й Микита Теличко від Вугледарських “Робототехніків” пройшли національний відбір, аби представити Україну на міжнародних змаганнях.
“Сюрпрайз (додаткове завдання, — ред.) хлопці не встигли зробити, тому що на змаганнях було зовсім мало часу. Однак максимум балів на основному етапі вдалося отримати. Було всього 3 спроби, і в одній із них наша команда взяла максимум балів. Це єдина команда, яка повністю виконала основне завдання”, — підкреслює Сергій Теличко.
Наразі хлопці готуються до міжнародного фіналу. І участь у попередніх турнірах допомогла зрозуміти, над чим їм треба більше працювати, зазначає тренер.
“У нашого робота дуже класна конструкція, однак його необхідно вдосконалити. Для виконання сюрпрайз-завдань на турнірах дається мало часу і всього 2-3 залікові спроби. Якщо конструкція робота зовсім не підходить під нове завдання, команді треба її переробити і перепрограмувати робота. А це займає багато часу. Тож наразі хлопці працюють над більш універсальною конструкцією, яка зможе виконати більше можливих завдань. Думаю, вони постараються зробити все, що від них залежить, а що вийде, подивимося вже в Німеччині”, — розмірковує Сергій Теличко.
У відбірковому турнірі в молодшій лізі “Робоклуб” не змагався. Однак тренери черкаської команди попросили об’єднатися з ними у збірну, щоб краще підготуватися до участі.
“Черкаські тренери запропонували нам взяти на себе частину підготовки до турніру і долучити учасника. Ми не знали, погоджуватись чи ні, адже завдання досить складне, і якісно підготуватися за такий короткий час буде важко. Та ще й діти мешкають в різних містах, готуватися треба онлайн, що має певні складнощі в підготовці. Однак подумали й вирішили: якщо діти хочуть змагатись на міжнародному рівні, треба дати їм шанс”, — стверджує Сергій Теличко.
Тож до міжнародного турніру вугледарські тренери готуватимуть не лише середню, а й молодшу лігу. Її представлять Макар Теличко з Вугледара і Ніка Ступак з Черкас.
“До турніру у нас більш ніж місяць. Постараємося за цей час надолужити все, аби діти могли виступити якнайкраще. Для них це корисно, незалежно від того, який в фіналі буде результат. Головне, вони матимуть досвід участі та підготовки. Якщо вдасться потужно виступити — дуже добре. Якщо ні, на наступні роки вони вже розумітимуть, як і що краще робити”, — пояснює тренер робототехніків.
Сергій Теличко каже: зазвичай український відбірковий турнір проводили наприкінці травня. Тоді у команд-учасниць міжнародного фіналу був час і на підготовку до змагань, і на пошуки коштів на поїздку.
“Цьогоріч відбірковий турнір провели в середині вересня. Він відбувся досить пізно, тому часу знайти фінанси залишилося мало. Попри це ми звернулися до кількох організацій по спонсорську підтримку на проплату внеску за участь у турнірі, а також проживання та харчування наших команд. Поки що ніяких проплат не було, але ми маємо надію, що все буде гаразд”, — говорить Сергій Теличко.
Однак є ще й дорога. Скільки на неї потрібно коштів, поки незрозуміло.
“Авіасполучення з Дортмундом відсутнє. Вільних залізничних квитків немає. Тож треба їхати автотранспортом. За підрахунками національних організаторів, вартість поїздки однієї людини коштуватиме приблизно 290 євро. Однак везти дітей автобусом не дуже зручно: запланована тривалість поїздки майже 30 годин. Втома дітей може негативно вплинути на результати участі в турнірі. Тож найкращий вихід — їхати до Німеччини автівками. Розбити подорож на 2-3 дні, щоб після 500 кілометрів шляху діти змогли відпочити й переночувати в готелі. А на все це потрібні кошти”, — пояснює тренер.
Представляти Україну в Дортмунді їдуть по два учасники від молодшої та середньої ліги та двоє їхніх тренерів. Скільки всього країн представлять своїх робототехніків, ще точно невідомо.
“На своєму сайті міжнародні організатори повідомляють: на даний час на участь у змаганні зареєструвалися до 60 країн світу. Скільки буде точно — сказати важко. Взагалі в міжнародному фіналі змагаються команди майже зі 100 країн світу. Зазвичай це дуже великий захід”, — розповідає Сергій Теличко.
А поки що вугледарські робототехніки шукають небайдужих людей, які допоможуть їм зібрати кошти на дорогу в Дортмунд.
Підтримати команди юних робототехніків з Вугледара можна за цим посиланням. Також проспонсорувати їх можна на Patreon.
* * *
Нагадаємо, в умовах війни до змагань готувалася й 18-річна спортсменка Марія Ларіна з Торецька. Дівчина є 17-разовою чемпіонкою країни зі штовхання ядра та метання диска. Коли Росія напала на Україну, їй довелося місяць прожити з родиною під обстрілами та самій тренуватись у підвалі дому. Але Марія все ж змогла взяти участь у міжнародних змаганнях.
Читайте також: