11 грудня Донецький апеляційний суд переглядав запобіжний захід одному з нападників на волонтера Артема Мирошниченка. Його відправили під варту на 2 місяці. Поки хлопцю шукали безкоштовного адвоката, журналісти запитали його про українську мову, оцінки в школі та сам напад на волонтера. Публікуємо повний текст першої розмови з Миколою Барабашем.
Зазначимо, деякі відповіді Миколи суперечать відомим до цього фактам, або його ж словам раніше. Де це зустрічається — ми зробили примітки. Розмова частково записана на аудіо, а частково на відео. Далі є обидва фрагменти. Вони послідовні. Вся розмова перекладена з російської дослівно.
Зазначимо, Олександр Баришок, якого згадує в розмові Микола Барабаш, — це другий фігурант справи про побиття волонтера Артема Мирошниченка. Його відправили на 2 місяці в СІЗО напередодні.
Зараз є версія, що це через мову все це.
Микола Барабаш: Не було ні через яку мову.
А через що почалось все?
Я не знаю, я не можу відповісти на це питання.
Ви визнаєте свою провину?
Так.
Скажіть, чи лякає вас тюремний строк?
Так.
Як ви себе відчуваєте коли на засідання приходите?
Відчуваю напруження, хвилююсь.
Ваш друг Олександр каже, що він відмовляв вас бити Артема. Це так чи ні?
Ні.
Він керував вами в цей момент?
Так.
Правда, що Артем казав “не чіпай мене, відчепись від мене?”.
Я не спілкувався з ним.
Ваш друг Олександр каже, що ви кричали на нього і спілкувались з ним.
Не було такого.
Що було з телефоном?
Я не знаю. Мій товариш, Олександр Баришок, забирав в нього речі. Це не до мене питання. В мене немає такої звички чужі речі чіпати.
А з чого все почалось?
Я не знаю. Я не спілкувався з ним. Олександр спочатку пішов розмовляти з ним.
І що він сказав йому?
Я не знаю. Він казав мені постій в стороні, мені треба поговорити. В них почався конфлікт.
Микола, от ви побили чоловіка і пішли додому. Чи не було у вас якогось засмучення, хоча б ідеї викликати швидку?
Я нікого не хотів добивати, у мене навіть таких думок не було.
Ви отримували задоволення від побиття?
Ні
А навіщо ви це робили?
Микола Барабаш: *мовчання*.
Як ви ставитесь до української мови та які оцінки були в школі та коледжі з цього предмету?
В училище я лише вступив, особливих оцінок немає. Ще мало провчився, на стадії ознайомлення. В школі у мене були гарні оцінки. Я патріот України. Я ходив і плів сітки також, я ходив з прапором своїм навколо школи зі своїм класом.
А чому ви просили перекладача на першому засіданні?
Я знаю українську, але між друзями спілкуюсь російською. Мені просто простіше було російською пояснити словами, бо я б плутався.
А перекладач вам навіщо, щоб розуміти суддів?
Мені запропонували перекладачів, але я не просив його.
Ви розумієте що говорить суддя та всі інші учасники процесу?
Так.
Як ми розуміємо, ви хотіли стати вчителем фізкультури. Як думаєте, що буде далі?
Я не знаю.
Є щось, що ви можете сказати на своє виправдання можливо?
Що мені дуже шкода за цей вчинок. Я каюсь в своїх діях. Я не хотів, щоб так сталося. Я не знав що це за людина, я тільки бачив силует. Він був вдягнений весь у чорне, я не міг зрозуміти хто він. Я не уявляв собі, я не знав хто він. Людина, яка варта поваги, патріот України і так далі. Я не думав, що так все буде, мені щиро шкода.
Ваш друг Олександр каже, що перед нападом на Артема у вас був конфлікт з іншим перехожим, у якого ви просили цигарки і який агресивно вам відповів.
Я цигарки ні у кого не просив, бо у мене немає шкідливих звичок. Я не курю цигарки. Я їх не використовую. Це Олександр Баришок попросив у перехожого цигарку. Перехожий і поряд стояла жінка. Він сказав, що не дам цигарку, бо на вигляд ти неповнолітній. Це робив загалом Баришок. Крив матом. Людина погналась за нами.
Правда, що ви гнались за Артемом? Був конфлікт, а потім ви його ще наздоганяли?
Я не гнався, просто йшов. Намагався зупинити, покликати його.
Навіщо?
Олександр Баришок сказав, що хоче з ним поговорити.
А які у вас стосунки з Олександром? З ваших слів виходить, що він наче вказуває вам все як робити?
Він постійно мене підстрікає. Я того вечора хотів піти додому, але замість цього… Два друга наших пішли додому, я теж хотів додому, але він сказав залишитись, бо йому нудно і він хоче пошукати пригод.
А де ви були до того як зустріли на вулиці цю людину (Артема Мирошниченка)?
На вулиці. Ходили, гуляли в районі центру міста.
Ваш знайомий Соколовський каже, що ви купили в Сільпо алкоголь і пили його разом.
Ні, я неповнолітній, мені алкоголь ніхто не продає.
А скільки ви в той вечір випили?
Дуже, дуже мало.
А як ви до наркотиків ставитесь?
Я не вживаю. Негативно.
Олександр каже, що ви спочатку подумали, що Артем священнослужитель. Бо він був в чорному весь і з бородою. Але це вас не спинило
Не було такого.
Тобто Олександр не казав вам: “Залиш його, він священнослужитель”?
Ні. Він зранку прокинувся, згадав все. Це все відбувалось неподалік від церкви, він був невисокого зросту, вдягнений в усе чорне. І вже вранці він припустив, що то був церковнослужитель. Я запитав: “Це що, твій знайомий?”.
Він відповів: “не важливо”.
Що Артем вам казав? Хоч слово почули від нього?
Він запитав: “Хто ти? І що тобі потрібно?”.
Українською?
Він російською питав.
Він не говорив російською.
Ну, до нас він звертався російською, бо ми до нього почали звертатись російською.
Ви знали про Артема до того, як про людину?
Ні.
Так, а чого почали його бити?
Мій товариш хотів чи щось забрати у нього, чи щось взяти.
Ви щось взяли у нього?
Ні.
А товариш бив?
Так.
Ви били його ногами?
Я не можу сказати.
Поліція каже, що ви відпрацьовували на ньому бійцівські прийоми
Я не відпрацьовував. Це не поліція каже. Я в суді і на всіх допитах відповів правду, так, як було, так, як є. Я нічого не приховував. Але такого я не казав. Я не займаюсь ніяким видом спорту з бойових мистецтв.
Раніше у вас були приводи в поліцію?
Ні. У мене немає судимостей ні за крадіжки, ніяких проблем. Я не брав участь в цьому.
Ви знаєте тренера Андрія Карпука? Ви були у нього в секції ММА?
Це було дуже давно, в дитинстві.
І після цього ви не займалися?
Ні.
Біля 18 школи в секції?
Ні.
Ви вважаєте себе агресивною людиною?
Ні.
Ви вперше билися з людиною на вулиці?
Так.
А вас били колись?
Так.
Ваш друг каже, що у вас постійно були бійки на вулиці і ви постійно били людей
Ні.
Є враження, що ви з другом обмовляєте одне одного. Ви з цим згодні?
Ні. Я нікого не обмовляю, я кажу так, як є. Мені немає сенсу брехати.
Якими словами Олександр казав вам в той вечір йти за Артемом, бити його. Що він казав? Що потрібно сказати вам, щоб ви почали жорстоко бити людину?
Я не можу відповісти на це питання
Чому?
Не можу
Скажіть, ви хотіли вивчитись на тренера, але не відвідували занять в педучилищі. Це було дуже не часто і коли ви відвідували їх, то часто спали.Чому?
Я відвідував завжди. У мене не було прогулів.
Ну, викладачі кажуть, що вас частіше за все не було. Якщо ви приходили, то спали.
Не було такого, це не вірна інформація. Оскільки я постійно приходив. У мене навіть немає поважних причин, щоб мене не було в коледжі.
Скажіть, в той вечір на зупинці були ще люди, коли ви побачили Артема? Були люди на зупинці, на тротуарах?
Були.
Де і скільки людей було?
Я не знаю, але люди були.
На зупинці?
Я не знаю де вони були, але перехожі були.
Вони кричали вам щось або казали?
Ні, не казали нічого. Вони просто йшли повз.
Про що ви говорили після побиття, коли ви почали йти?
Я не пам’ятаю вже.
От коли ви побили чоловіка і пішли, або ви втекли, про що ви тоді говорили? Були якісь страхи, побоювання?
Було хвилювання. Я просив, що може ми повернемось назад, допоможемо йому. Олександр Баришок сказав “не треба”, бо через те, що у нього є судимість, то він боїться проблем. Ми прийшли до нього додому, а коли до нього прийшли співробітники поліції, то я наполегливо просив, щоб він відчинив двері. Але мені заборонили.
А хто в той час ще був у квартирі, окрім вас двох?
Нас було четверо.
Соколовський, а хто ще?
Хлопчик, друг, знайомий Олександра Баришка. Я не знаю його імені.
Ну він не бачив конфлікту вашого?
Ні, вони вдвох пішли раніше.
Що ви відчули, коли дізнались, що Артем помер у лікарні?
Мені було дуже соромно і я співчував рідним. Я був у шоковому стані.
А Артем вам не сниться?
Ні, ще не було.
Як ви дізнались про те, що він помер? Хто вам повідомив?
Я дивився новини, переймався що буде далі і як. Бо мені дуже соромно. А коли я дізнався, що він помер… я не знаю. Просто сил не було.
А Артем втратив свідомість коли?
Повноцінно він втратив свідомість після того як його Олександр Баришок кидав на каміння.
Тобто це робили не ви? Це робив Олександр?
Я його не кидав. Я його тільки намагався підняти і 1 раз випадково впустив.
Ну він тоді вдарився?
Ні. Він був дуже близько до землі і я зрозумів, що вже не міг втримати його. Почав класти, а тоді він просто висковзнув.
Хто першим почав бити? Артем пручався?
Я не знаю. Відштовхував.
Він кричав щось?
Більше ні. Він намагався піти, а його Олександр Баришок зупиняв.
А як зупиняв?
Наносив удари ногою, рукою.
Куди він бив?
Годі (зупинив розмову названий батько Миколи, він виховує його з 5 років, — ред.).
Нагадаємо, ввечері 29 листопада напали на волонтера й активіста з Бахмута Артема Мирошниченка. Його побили неподалік його будинку. За даними слідства, двоє неповнолітніх хлопців – 16-річний Микола й 17-річний Олександр — наздогнали чоловіка та почали його бити. Мирошниченко отримав тяжку травму головного мозку і понад тиждень був у комі.
Нападників знайшли та затримали на наступний день.
5 грудня Артем Мирошниченко помер, тож правоохоронці перекваліфікували звинувачення.
7 грудня Артемівський міськрайонний суд за новою підозрою відправив 17-річного Олександра на 2 місяці в СІЗО.
Переглянути запобіжний захід мали й першому нападнику. Засідання призначили на 9 грудня, але через замінування суду його перенесли. Нападникам загрожує до 10 років тюрми.
Артема Мирошниченка провели в останню путь 8 грудня. Його поховали на кладовищі в Ямполі, де лежать більшість його близьких родичів.
Зазначимо, у місцевих активістів є версія, що на Артема Мирошниченка напали через українську мову. Таку інформацію місцевій журналістці розповів свідок, який досі не повідомив про це в поліцію.
Уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова висловила свою позицію стосовно причини вбивства волонтера й активіста Артема Мирошниченка. На її думку, мовне підґрунтя у цій справі має довести слідство, а люди розповсюджують інформацію про “вбивство за мову” через надмірну емоційність.
Читайте також: