Одна з найбільш актуальних тем для переселенців і осіб з окупованих територій ㅡ оформлення та отримання пенсій. Про цей механізм Вільному радіо розповідала начальник відділу Краматорського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Оксана Болотюк, біля мікрофона працювала Діана Шароді.
Найперше питання, яке цікавить у цій темі — чи зобов’язана Україна платити пенсіонерам на окупованих територіях?
Оксана Болотюк: Вітаю вас! Перш за все, я вважаю, що кожен пенсіонер, який здобув право на пенсію в Україні, має право на ці пенсійні виплати. Окупована територія все ж належить до України, хоч і має статус окупованої. Питання пенсійного забезпечення регулюється Конституцією України. В ст. 46 вказано, що “Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом”.
В ст. 92 вказано, що Виключно законами України визначаються форми і види пенсійного забезпечення. Тож, в даному випадку нарахування пенсій буде регулювати загальний для всіх закон. Є у нас ще закон про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку. В цьому законі вказано, що право на пенсію за віком має кожен громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено його трудовим внеском і не обмежується будь-якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. В статті 49 вказані підстави для припинення пенсій. Це у нас 5 причин. Наприклад, пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором; смерть пенсіонера; неотримання пенсії протягом 6 міс підряд; інші випадки. Чому зараз стоїть проблема з виплатами пенсій? Пенсійний фонд називає це “призупинення пенсій до з’ясування обставин”. Або ж призупиняє до проходження так званої верифікації. Це порядок перевірки переселенця. Тобто, уповноважені органи можуть надавати до УПСЗН (управління праці та соціального захисту населення, – ред.) списки осіб, яких потрібно верифікувати — перевірити, чи проживають вони за конкретною адресою. Але хочу сказати, що всі ці дії Пенсійного фонду та УПСЗН керуються підзаконними нормативно-правовими актами (як правило, це постанови Кабміну №365, 637, 509, 505). Вони не мають права ними керуватися, тому що вони фактично звужують права громадян на пенсійне забезпечення. Але в досудовому порядку вирішити це питання неможливо. Тобто, я хочу ще раз наголосити що так, всі жителі окупованих територій (я маю на увазі тих, хто досяг пенсійного віку і заробив страховий стаж в Україні) мають право на пенсійне забезпечення.
Діана Шароді: Тепер спробуємо розібратися в порядку оформлення пенсій для переселенців і людей на окупованих територіях. Що варто зробити найперше?
Оксана Болотюк: Є у нас вже в практиці такі випадки, коли люди набувають пенсійного віку вже після фактичної окупації. Бувають різні випадки. Якщо основний страховий стаж зароблявся до окупації, то проблема тут буде наступна: ПФУ (Пенсійний фонд України, – ред.) має базу, яка містить усі страхові внески, сплачені за особу, ця база була введена в дію з 2000 року, тобто фактично особа повинна надати інформацію про сплачені до 2000 року внески та трудову книжку. Крім цього, треба і підтверджуючі довідки, наприклад, архівні довідки з підприємств. Як правило, люди виїжджають з окупованих територій, і надають довідки із штампами недержавних органів так званих “ЛДНР”. І тому в досудовому порядку, звичайно, Пенсійний фонд такі довідки не може брати до уваги. Він їх не враховує, тож цей страховий стаж особі не зараховується. Тоді ми також звертаємося в суд. Спочатку складаємо заяву в Пенсійний фонд, де просимо зарахувати стаж на підставі цих довідок. Звичайно ПФУ відмовляє, і ми звертаємось в суд. В даному випадку ми посилаємось на так званий “намібійський випадок”. В практиці Європейського суду це означає те, що особа не винна в окупації, страховий стаж вона набувала ще до окупації, і це абсолютно ніяк не пов’язано з війною.
Діана Шароді: А чи можливо переселенцям оформити пенсію без оцих судових процесів?
Оксана Болотюк: Я про це мрію (посміхається — ред). В тому плані, що ми не боїмось роботи, роботи багато завжди, але хотілося б, щоб наші результати були більш ефективними. Тобто ми повинні якось змінювати законодавство. Одна із цінностей Бюро правової допомоги — досудове врегулювання питання, зниження навантаження на судову систему. Для прикладу хочу навести, що по штату в Артемівському міськрайонному суді 21 суддя. Зараз працює тільки 7. Деякі пішли у відставку, деякі у відпустках, в декого закінчилися повноваження. Тобто суддів просто не вистачає, тому справи часто відкладаються, а розумні строки порушуються. А людина в цей момент страждає.
Діана Шароді: А, окрім довідки про трудовий стаж, які ще документи потрібні для отримання пенсії?
Оксана Болотюк: Паспорт, ідентифікаційний код, трудова книжка. Це регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення і перерахунку пенсій відповідно до Закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Саме в цьому порядку встановлено конкретно які документи. Взагалі, дивлячись який вид пенсії: пенсія за віком, по інвалідності, у зв’язку із втратою годувальника. В кожному випадку окремі довідки. Далі вже заява подається в ПФУ. Хочу наголосити на тому, що Пенсійний фонд за законом протягом 10 днів з дня отримання такої заяви і надходження необхідних документів повинен винести рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії. На даний момент строки порушуються. Це і 2, і 3 місяці, а буває і більше. Ми намагаємося оскаржувати такі дії ПФУ.
Діана Шароді: Тобто ми збираємо такі документи і йдемо в Пенсійний фонд?
Оксана Болотюк: Так.
Діана Шароді: А якщо Пенсійний фонд порушує такі строки і починає виплачувати через 3 місяці, то за час розгляду документів чи сплачують потім гроші?
Оксана Болотюк: Звичайно. Але повинно бути рішення. Тобто є оці 10 днів, але якщо вони не довели до відома пенсіонера, або якісь інші проблеми технічного характеру, і справа затягнулася, то виплачувати мають з моменту призначення. Якщо це відмова, то вона також повинна бути у вигляді рішення видана пенсіонеру.
Діана Шароді: Є ще один дуже важливий момент: якщо людина обмежена у пересуванні, чи може хтось замість неї подати документи на отримання пенсії?
Оксана Болотюк: Пенсія оформлюється особисто, і по довіреності її оформити не можна.
Діана Шароді: Які є особливості у тих ВПО (вимушено переміщених осіб, – ред.), які на українській території оформили пенсію, але проживають на ТОТУ (тимчасово окупованій території України, – ред.) ?
Оксана Болотюк: Будуть припиняти, звичайно. Тому що вони не будуть підтверджувати місце проживання, не пройдуть ідентифікацію. Створюють в УПСЗН списки осіб, які не пройшли ідентифікацію, яка відбувається кожні два місяці.
Діана Шароді: А як держава перевіряє де живуть переселенці?
Оксана Болотюк: Якщо вони все-таки тут проживають, або приїжджають і підтверджують місце проживання, то приходять інспектори. Але тут фактично треба весь час знаходитись вдома, аби нічого не запідозрили.
Діана Шароді: В Бахмуті був корупційний скандал щодо оформлення пенсій для вимушених переселенців, затримали кількох працівників ПФУ, яких підозрюють в участі в схемі. Як ви вважаєте, чому люди продовжують шукати шляхи оформлення через хабарі ?
Оксана Болотюк: У нас корупція стала традицією в суспільстві. Ми з цим намагаємося боротися. Сама діяльність Бюро безоплатної правової допомоги спрямована на подолання цієї побутової корупції. Чому вона виникає? Ми хочемо швидко вирішити свої питання. Це таке задоволення моментальних потреб, але якщо згадати Кримінальний кодекс, то і за дачу хабара, і за його отримання, у нас однакова кримінальна відповідальність. Якщо людина дає хабар, то вона вже порушник, злочинець по суті. Тож в таких діях не тільки чиновники, які беруть, винні, а і люди, які пропонують. Можливо в них і вимагають, але часто вони самі приходять і дають гроші. Тож ті, хто дає гроші, самі фактично розмножують цю корупцію. Тому так, звичайно, це таке питання глобальне, і якщо когось навіть і затримали, то у нас настільки все цим пронизане, що одразу схеми не зникнуть. Якщо ми хочемо йти до якихось європейських стандартів, то ми повинні відмовитись і давати хабарі, і брати.
Діана Шароді: Що ж, дякую вам за інформативний діалог. В студії спілкувалися з Начальником відділу “Бахмутське бюро правової допомоги” Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Оксаною Болотюк. Якщо ви маєте питання правового характеру, то пишіть нам на сторінку Вільного радіо в Фейсбук чи Інстаграм, на пошту [email protected] або через форму зворотнього зв’язку на сайті. На хвилі Вільного радіо 91.5 та 92.0 Фм для вас — тільки найкраща музика та найбільш актуальні новини Бахмута, регіону та країни.