Історія викладачки Світлани Єресько, завдяки якій школярі прифронтового міста вивчають англійську з іноземцями в мовному таборі.
28 років. Саме стільки Світлана Єресько пропрацювала вчителем англійської мови в рідній школі міста Дебальцеве Донецької області. Спокійне і розмірене життя вчителя порушили військові дії на сході: вона змушена була покинути рідне місто.
“У листопаді 2014 року жити в Дебальцевому стало просто нестерпно через загострення ситуації та активні бойові дії. Мене в Дебальцевому вже більше нічого не тримало”, — говорить переселенка.
Коли рідне місто захопили бойовики, чоловік Світлани Єресько втратив роботу, – його підприємство закрили. Волею випадку сім’я Світлани опинилась в Попасній Луганської області, де чоловікові запропонували іншу роботу.
“Почались сильні обстріли, і ми ледве встигли покинути Дебальцеве, сівши в останній автобус. Потім транспортного сполучення не стало зовсім”, — із сумом в голосі згадує Світлана.
Важкий переїзд
В Попасну їхали, взявши із собою тільки найнеобхідніше, що помістилося в ручну поклажу: документи і теплий одяг. Нове місто також знаходилося в зоні проведення бойових дій, але було під контролем української армії.
“Весь цей час ми сподівалися, що військові дії припиняться, і ми повернемося в своє рідне місто, але на ділі все виявилося зовсім не так, — зітхаючи, говорить Світлана — Перші три роки я дуже чекала на звільнення Дебальцевого. Тому і не їхала далі, жила в Попасній, близько до рідного міста. Але тепер я вже не вірю в те, що це колись станеться”.
Тому сім’я прийняла остаточне рішення: залишитися в Попасній та почати нове життя. Про власну квартиру і приватний будинок в рідному Дебальцеві довелося забути. За словами Світлани, проблем з пошуком роботи у неї не виникло — в школі №21 виявилося вільне місце вчителя англійської — на роботу її прийняли практично відразу, як тільки вона приїхала.
З житлом теж, можна сказати, пощастило. Світлані і її чоловікові запропонували пожити в квартирі одного з колег, який виїхав з міста, щоб та не залишилася без нагляду. У ній Єресько прожили практично три роки. Цьогоріч, коли власник повернувся, подружжю довелося шукати інше житло. І, як і вперше, квартира знайшлася майже відразу.
Не боялася пробувати нове
У своїй роботі викладача англійської мови Світлана постійно прагнула до самовдосконалення. Колись це були касетні записи англомовних програм, щоб потім показувати їх дітям і навчати їх розмовній англійській, а не окремим іноземним словам з книг.
У 2016 році Єресько взяла участь в конкурсі “Вчитель року” і стала кращим вчителем англійської мови в Луганській області. Ще до того, як закінчився конкурс, Світлані запропонували заповнити анкету і підготувати презентацію своєї школи і свою власну, щоб подати свою кандидатуру на незвичайний мовний табір GО.Camp. У поспіху, з допомогою заступника директора, в телефонному режимі… Світлана виконала усі вимоги участі в проекті за рекордний час.
“І вже на церемонії нагородження “Вчитель року” при всіх оголосили, що наша школа стала учасником проекту GO.Camp”, — із радістю розповідає вчитель.
GО.Camp – це новий формат пришкільних мовних таборів з поглибленим вивченням англійської із залученням іноземного волонтера. На занятті діти спілкуються виключно англійською як між собою, так і з волонтером, працюють в команді, вирішують завдання, грають, спілкуються і розвиваються у багатокультурному середовищі. Вчителі відповідають за проведення занять і у них головна роль в підготовці уроків. Волонтер-іноземець тільки допомагає вчителеві, основна його роль – мотивувати дітей говорити англійською. Волонтер працює разом з дітьми на груповому занятті і може брати на себе роль модератора.
Школа №21 стала першим учасником проекту в Попасній. За участь в проекті її нагородили безкоштовним комп’ютерним класом. А вже в наступному році в цьому проекті взяли участь і інші школи міста і району.
Два роки підряд у рамках проекту GO.Camp викладач з дітьми їздила до Києва, оскільки в Попасній все ще велися активні бойові дії і було небезпечно.
А в 2018 році мовний табір для учнів вперше відбувся і в Попасній: у багатопрофільну гімназію №25, де тепер працює Світлана, спеціально приїхав волонтер із США. Колишній військовослужбовець, а тепер пенсіонер Терренс Керрі провів разом з дітьми два тижні і допомагав їм у вивченні англійської.
“Для іноземців проведення таких мовних таборів – звичайна справа. Але якщо батьки бажають відправити дитину до мовного табору в іншій країні, вони вимушені платити серйозні кошти. Ми ж, завдяки цьому проекту, можемо організувати такий табір для наших дітей у себе вдома, причому безкоштовно”, — відмічає вчитель.
Нині Світлана вчитель вищої категорії, вчитель-методист, а також відмінник освіти України. Але на цьому вона зупинятися не планує. Єресько відзначає, що в Попасній вона почала ще більше приділяти увагу самоосвіті і вдосконаленню. Навантаження в школі відрізняється трохи, але позакласних занять стало більше.
“Я дуже рада, що у мене є улюблена робота, яка не дає мені нудьгувати і думати про погане”, — оптимістично говорить Світлана Єресько.
Світлана постійно працює над собою, готується до участі в конкурсах, семінарах і тренінгах. Зараз готує дітей до районних і обласних олімпіад, а також планує роботу мовного табору GO.Camp наступного року.
Організатори проекту тепер запропонували Світлані не лише взяти участь в тренінгу для вчителів, але і самою стати тренером.