29 серпня 2019 року в Україні запрацював оновлений парламент, який обирали на позачергових виборах влітку. Новообраний голова Верховної Ради заявив, що нардепи працюють в “турборежимі” та приймають більше законів, ніж нардепи попереднього скликання. Тож, чи дійсно народні депутати працюють в прискореному режимі та що вони встигли зробити в 2019 році читайте далі.
Перший робочий день Верховної Ради почався зі складання присяги, 29 серпня 2019 року. Головою Верховною Ради обрали Дмитра Разумкова, нардепа від “Слуги народу”. Весь цей час за нардепами слідкував і президент України Володимир Зеленський. Тоді він заявив, що хотів би бачити результативну роботу парламенту, а представники “Слуги народу” у свою чергу оголосили, що працюватимуть в “турборежимі”. Спікер Верховної Ради пояснює, що це необхідно було для подальшого налагодження роботи влади.
“Ми мали забезпечити інструментами той же Кабінет міністрів, щоб вони показали свою ефективність. Був пакет законів, які були внесені в Раді 29 серпня. Ми приймали їх якомога швидше, все в рамках регламенту”, — розповів в одному з інтерв’ю очільник парламенту Дмитро Разумков.
В “турборежимі” голосують в більшості випадків лише народні обранці від партії “Слуга народу”, які іноді не помічають помилок або нюансів в документах. Їх потім виправляють. Але цим незадоволені інші фракції.
“Ви просто принижуєте зараз саму роль парламенту. Ви перекреслюєте право кожного депутата подати поправки. Якщо ви будете приймати так все інше, то ми звертаємось до українців: Знаєте, парламенту не існує. Це не просто “зелений принтер” чи “зелений ксерокс”, а це просто приставки до зеленої кнопки мікрофона”, — заявила на одному із засідань нардепка від партії “ЄС” Ірина Геращенко.
В деяких фракціях також кажуть, що це створює небезпеку в парламенті.
(Фото: ТСН/Олексій Гончарук)
“Коли одна конкретна фракція має не тільки більшість голосів, що дозволяє мати достатньо голосів і проголосувати за будь-яке рішення, а ще й може створювати коаліцію, вона теоритично може робити що завгодно. Але це дуже небезпечна річ”, — заявив в коментарі телеканалу “Прямий” нардеп від партії “Голос” Сергій Рахманін.
Прискореним, але необережним темпом роботи парламенту незадоволений і голова Кабінету міністрів Олексій Гончарук.
“Так званий режим форсування, ви його називаєте “турборежим”. Це не нормально. Ми мали ухвалювати закони дуже швидко і на рівні уряду, і на рівні парламенту. І ми дякуємо вам за це. Але на майбутнє ми маємо побудувати роботу системно для того, щоб показати приклад, як український уряд і український парламент можуть бути передбачуваними, в тому числі і для суспільства і бізнесу”, — заявив під час своєї промови прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.
Але свій темп нардепи все ж знизили. Про це під час погоджувальної ради заявив спікер ВРУ Дмитро Разумков.
“Прислухаючись до прем’єр-міністра ми завершимо турборежим. Перейдемо до більш планової роботи. Ми забезпечуємо ту законодавчу базу, яка була необхідна для інших вертикалей влади для впровадження реформ. Це не значить, що ми будемо працювати повільніше або це вплине на якість роботи, але все ж таки ми будемо відходити від “турборежиму”, — заявив голова ВРУ.
У 2019 році Верховна Рада ІХ скликання прийняла вже більше сотні законів. За даними громадського руху “Опора”, за перші 100 днів нардепи підтримали більше законів, які подали нардепи, інші прийняті законопроєкти — це ініціативи від президента і кабміну.
Зокрема, більшість законопроєктів стосується економіки, галузевого розвитку, правової і соціальної політики.
(Фото: ОПОРА/Аналітика тематики законопроєктів)
Отже, Вільне радіо обрало кілька важливих на думку редакції законів, які в парламенті підтримали в другому читанні.
Депутатська недоторканність. В перший же день своєї кар’єри в парламенті нардепи почали розглядати закон про зняття недоторканності з народних депутатів. Після кількох правок, на наступному ж тижні в другому читанні вони його остаточно прийняли. 373 народних депутатів були “за”. Не голосували за це рішення лише члени партії “Опозиційної платформи За життя”. Зокрема деякі з них з Донецької області.
Згідно зі статтею 80 Конституції України нардепа не могли притягнути до відповідальності, затримати або заарештувати, якщо це не погодять у Верховній Раді. Цей пункт прибрали.
“Якщо депутат збиває людину, або кришує видобуток бурштину або вчиняє будь-який інший криінальний злочин, він повинен нести відповідальність”, — заявив перед голосуванням президент України Володимир Зеленський.
Зазначимо, подібний законопроєкт подавав і 5-й президент України Петро Порошенко. Його схвалили в Констатаційному суді України, але проєкт так і не подали на розгляд у ВР.
“Я хочу подякувати парламенту за те, що в якості законопроєкту по змінах до Конституції був взятий саме мій законопроєкт з моїм підписом. Я завжди був прихильником скасування депутатської недоторканості”, — казав Порошенко.
Та лазівок все ж залишилось чимало. Тож сказати, що депутати таки стали недоторканими — не можна.
Штрафи за прогули нардепів. В середині жовтня 2019 року Верховна Рада прийняла зміни в регламенті, згідно з яким прогульників будуть штрафувати.
“Якби кожний військовослужбовець на сході дозволяв собі пропускати 30% часу, то де б сьогодні був наш ворог? Тому я вважаю, що керівництво ВРУ буде ставитися жорстоко до цього, тому ніякі підроблені довідки не повинні тут проходити”, — розповів в коментарі журналістам 1+1 нардеп Павло Бакунець.
Тих, хто пропустить більш, ніж третину пленарних засідань за календарний місяць або більше половини засідань комітету ВРУ за такий же термін будуть позбавляти місячної зарплати.
Незаконне збагачення. Нардепи підтримали пропозицію додати до статті про незаконне збагачення уточнення, щоб її поновити. Тепер можна проводити конфіскацію майна та коштів, вартістю тієї суми, яку вкрали завдяки незаконному збагаченню. Тобто якщо активи перебільшать 6 мільйонів гривень, ніж заробіток чиновника, то він потрапляє під статтю. Якщо ж посадовець декларує дохід понад 1 мільйон, ніж його законна зарплата — службовця також притягнуть до відповідальності. Також, законодавчі вирішили, що можна буде конфіскувати майно у родичів корупціонера, яким він доручив його купити або переписав на них.
(Фото: УНІАН)
“Після рішення Конституційного суду ми втратили можливість повернути до бюджету України щонайменше 500 млн грн. І це тільки сума за тими справами, які вже розслідувалися Антикорупційним бюро. Кожного дня, коли незаконне збагачення не є злочином, навіть в цю конкретну хвилину, якийсь чиновник насолоджується майном, придбаним за вкрадені в українців гроші, абсолютно безкарним”, — проголосила з трибуни народна депутатка від Слуги народу Анастасія Красносільська.
В листопаді 2019 року закон підписав президент Володимир Зеленський.
УБД для добровольців на Донбасі. 4 грудня 2019 року депутати прийняли законопроєкт, згідно з яким добровольці, що воювали або досі воюють на Донбасі не в складі офіційних військових формувань, отримають соціальні гарантії та статус учасників бойових дій.
Цей статус надає військовим різні пільги.
(Фото: 24 канал)
“Це і отримання житла і ділянок землі. Житло без черги, але це надається місцевими громадами. Транспортні пільги, які також надаються місцевими громадами і там треба врегульовувати яким чином ми учасникам бойових дій будемо їх подавати. Крім того, це 75% знижка пожиттєва на комунальні послуги в частині соціальної знижки. Є безоплатне навчання”, — розповіла журналістам в кулуарах Верховної Ради нардепка Галина Третьякова., передає 5 канал.
Штрафи для водіїв перевантажених вантажівок. У вересні 2019 року парламент прийняв закон, яким впровадив штрафи за перевантаження великогабаритних автомобілів.
Зокрема йдеться про такі штрафи:
(Фото: Власно.info)
Відповідатиме за перевантаження транспортного засобу власник. Але оштрафувати можуть і водія, якщо він не послухався підприємця і самовільно взяв вантажу більше. Тоді йому доведеться заплатити державі 3 400 гривень.
“Адмінправопорушення – це перша складова – 1700. Зараз вона законопроєктом буде збільшена до 34 тисяч. Друга складова – це так зване використання доріг, яке нараховується шляхом калькуляції по формулі. Перший показник важливий – на скільки перевантажений транспортний засіб. Другий – це дистанція, по якій проїхав цей транспортний засіб”, – розповів перший заступник голови “Укртрансбезпеки” В’ячеслав Дідківський, передає 5 канал.
Кнопкодави: Не пройшло двох тижнів роботи Верховної Ради, як 10 вересня 2019 року громадський рух “Чесно” зафіксували перший випадок кнопкодавства у парламенті ІХ скликання. Ним був мажоритарник з Донеччини.
(Фото: 24 канал)
“Статті 84 Конституції України статті 37, 47 регламенту ВРУ порушив позафракційний народний депутат України мажоритарник самовисуванець Олександр Ковальов”, — заявив наступного дня з президії голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.
Наступними кнопкодавами стали нардепи від “Слуги народу”, обидва публічно вибачились. Після них спостерігачі неодноразово фіксували порушення персонального голосування, але деякі нардепи вирішили йти на рекорд.
“Шановні колеги. В нас ще раз відбулась визначна подія. Новий рекорд — кнопкодавство 9 разів. За інформацією в ЗМІ. Народний депутат Кальцев Володимир — Опозиційна платформа “За життя”. Шановні колеги, я все розумію, але 9 разів — це не випадково. Давайте це буде останній рекорд в цій Верховній Раді”, — заявив спікер Верховної ради Дмитро Разумков.
Однак, в партії “ОПЗЖ” деякі нардепи винайшли ще один спосіб кнопкодавства. 18 грудня 2019 року з допомогою конструкції кількох книжок і зошитів нардеп Сергій Ларін змайстрував собі пристрій, який “сам” натискає кнопки. Повідомляє рух “Чесно”.
Прогульники. Комітет виборців України дослідив як голосували нардепи Верховної Ради. Так, на прикладі жовтня минулого року майже не голосували 13 депутатів. Лідери серед них — представники Донеччини. Народний обранець від округу в Краматорську Максим Єфімов був ефективний всього в 1% голосувань. Інший обранець від Донецької області — Федір Христенко (від Бахмута та району, Лиману та району) висловив свою позицію у десятій частині голосувань. Ще один виходець із Донбасу — Сергій Тарута. Він брав участь у 6% голосувань ВРУ. На інших засіданнях нардепи не були присутніми