В ефірі Вільного радіо актуальне інтерв’ю, і говоримо ми сьогодні про систему освіти в Бахмуті з начальником Управління освіти Бахмутської міської ради Рубцовою Мариною Анатоліївною.
Ми розіб’ємо наше інтерв’ю на кілька блоків. Перший – це питання до Марини Рубцової як начальниці Управління освіти Бахмутської міської ради, від нашої журналістської команди. Другий – питання, які написали на сторінку Вільного радіо у фейсбук слухачі та читачі.
Третій – питання до Марини Рубцової, як жінки-управлінця, просто людини. І завершимо все невеликим бліц-опитуванням.
Тож, розпочнемо. Перший блок почну з першокласників. Минулого року стартувала реформа Нової Української Школи, тоді в Бахмуті виділили майже півтора мільйона гривень на облаштування умов для навчання дітлахів. Наразі чи всі школи забезпечені необхідним устаткуванням і матеріалами з цієї програми?
Марина Рубцова: Ми відкрили 27 перших класів в цьому навчальному році. Відповідно до нової програми НУШ у нас застосовані кошти різних джерел фінансування, надійшла субвенція 1 млн 300 тис грн. Далі ми співфінансування використали ще 567 тис грн. Крім того були і кошти місцевого бюджету, які ми спрямовували на комплектування перших класів. На сьогодні, якщо підбивати підсумки, наскільки укомплектовані перші класи, то на них витрачено 3 млн бюджетних коштів.
Діана Шароді: Як батькам пояснили, що таке НУШ?
Марина Рубцова: Нова українська школа — це реформа, яку представляли на всіх зібраннях останні два роки. Крім того, на батьківських зборах і всіляких презентаціях, в т.ч. і на депутатських комісіях. Крім того, хочу наголосити, що були підготовлені фахівці. Вчителі майбутніх перших класів всі проходили курсову перепідготовку
Діана Шароді: Чи всі вчителі пройшли спеціальну підготовку? Яку саме?
Марина Рубцова: Курсову підготовку стосовно нових вимог держстандарту, які потрібно. Тренінги. Були і онлайн, і заочні. Ті, хто навчалися в Новопечерській школі, отримали сертифікати, і це дало їм право проводити тренінги тут на місцях.
Діана Шароді: Скільки сьогодні в Бахмуті інклюзивних класів? І, відповідно, скільки дітей з інвалідністю сьогодні навчаються в Бахмутських школах?
Марина Рубцова: 6 інклюзивних класів. В основному у нас по одній дитині, тому по інклюзії ми стартували лише в цьому навчальному році. Але якщо стосується навчання дітей, які мають особливі потреби, то хочу наголосити, що Управління разом з навчальними закладами займалося цим питанням і раніше. Є ціла певна система роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби. Починаючи з дошкільних установ, де майже 33 спеціальні групи. Ми маємо своїх вузьких спеціалістів, які працюють вже певний час. Це дефектологи, логопеди. Крім того, вже десятиріччями працюють логопедичні пункти на базі наших навчальних закладів загальної середньої освіти. І була така практика: ви знаєте, що система спец.освіти є, але інколи батьки відмовляються, щоб їх дитина навчалася в окремому спеціалізованому закладі. В такому випадку ми окремо надаємо рекомендації по навчанню для цієї дитини. Інша методика, яку ми використовуємо, це створення інтегрованих груп. Це зручно для того, щоб діти спілкувалися, налагоджували контакт. Але у зв’язку із змінами законодавства ввели практику інклюзивної освіти. Комусь вона подобається, хтось обирає інтегровані групи, а хтось знаходиться на індивідуальному навчанні. На сьогодні у нас є всі форми. І ще екстернатна форма навчання, дистанційна, при спеціалізованій ЗОШ №18 створена відповідна платформа. Крім того, на базі ЗОШ №2 був створений інклюзивно-ресурсний центр, який повністю адаптований для таких дітей.
Діана Шароді: Які умови для цього створені? Тобто, чи всі школи адаптовані до потреб дітей з інвалідністю?
Марина Рубцова: На сьогодні здебільшого власноруч облаштовані умови, для того, щоб був доступ до школи. Потреби є, але наші будівлі не адаптовані до сучасних вимог законодавчих актів. Якщо ми проводимо на даному етапі капітальний ремонт або реконструкцію, то вже враховуємо при плануванні вимоги щодо оснащення закладів. Якщо ремонту не передбачається, то ми паралельно готуємо проектно-кошторисну документацію для створення таких умов.
Діана Шароді: За нормами, у класі, де навчається дитина з інвалідністю, має бути помічник вчителя. В Бахмуті такі вимоги всюди збережені?
Марина Рубцова: Асистенти, так. Ставки введені, але будемо говорити про те, що у нас є проблема с кадрами. Особливо по ДНЗ, там близко 6 ставок вільних. Тобто немає фахівців. І досить висока потреба по кадровому забезпеченню в початковій школі. Коли ми відкривали навчальний рік, влітку фахівці проходили відповідну підготовку, але в липні-серпні вони писали заяви і відмовлялися приступати до роботи в рамках НУШ. Тобто також був такий відповідний поріг, який треба перейти.
Діана Шароді: Хто відповідає за контроль якості проведеного ремонту в школах? Адже були прецеденти, коли і підлогу зірвали, хоча цього не повинні були робити, і коли під утепленням тріщини ховали.
Марина Рубцова: Ми заключаємо угоду з технічним наглядом, який виконує функції контролю. Є ще договори на проведення авторського нагляду. Контролює також і підрядна організація. І є ще контроль наш внутрішній. Це наша господарча група, де є спеціаліст, інженер. Він також перевіряє об’єми і ставить свої підписи, і тільки після цього ми готуємо на оплату.
Діана Шароді: До речі, на коли саме заплановане завершення ремонтних робіт в НВК 11 та ЗОШ 12?
Марина Рубцова: На сьогодні заключені додаткові угоди до основних, які були представлені раніше. Ми плануємо зі свого боку як замовник, щоб школярі вже до першого вересня розпочали заняття в нових школах. Але погодження всіх наших дій проходить через 2 Міністерства: регіонального розвитку і мінфіну. Саме вони і проводять всі операції з грошима від Інвестиційного фонду, на місцевому рівні ми сплачуємо лише НДС/ПДВ. На сьогодні засвоєно по 12 школі більше коштів від загального об’єму. По 11 школі, на жаль, аванс був більш великий, але до кінця грудня йде затримка з графіком виконання робіт.
Щодо контролю коштів є контроль і від самого Європейського банку, тобто на об’єкті постійно присутні фахівці, інженери ПРООН, які контролюють якість виконання цих робіт.
Діана Шароді: Нагадаю, що в ефірі Вільного радіо ми сьогодні спілкуємось із головою Управління освіти Бахмута Мариною Рубцовою. Продовжимо.
На сьогодні у школах, не тільки в Бахмуті, а й по всій країні, активно борються з булінгом. Наскільки ця проблема виражена в наших школах?
Марина Рубцова: Те, з чим ми зтикалися: булінг в дитячому колективі через різний соціальний статус або бажання лідерства, на моїй практиці було і батьківколи ми вчителя захищали від цькування з боку дітей, також буває булінг і стосовно батьків. Що ми робимо для того, щоб попередити це? Перш за все на нас покладена просвітницька функція, тому ми повинні роз’яснювати через педколективи як, що і до чого. Також цим займаються наші психологи, зокрема існує Центр практичної психології, який є нашим структурним підрозділом. І є психологічна служба, яка працює на базі кожної установи. Як штатні одиниці, психологи є у всіх навчальних закладах.
Діана Шароді: Нещодавно ревізор Держаудитслужби зафіксував численні порушення Бахмутського управління освіти на понад 700 тисяч гривень. Чому виникла така ситуація? І скільки ще порушень можуть знайти?
Марина Рубцова: Пояснюємо: у нас порушення в бухгалтерському обліку. Перевірявся період з 1.03.2015 до вересня 2018 року. За цей період були пред’явлені основні звіти. Найбільша сума, яка пред’являється закладами освіти — це 560 тисяч орендної плати. Орендна плата — законодавча процедура, відповідно до цього є така процедура, що всі кошти, які заробляє навчальний заклад (в т.ч. і за рахунок надання орендних площ), мають витрачатися лише на потреби цього навчального закладу. Згідно з цим законом ми і діяли. Поряд з цим є інструкція, яка прописує про те, що 70% цих грошей повинні повертатися у держбюджет, а 30% залишатися на рахунках наших установ. На сьогодні ми пояснювали усім контролюючим службам, що ми ці кошти витрачали на бюджетні потреби навчальних закладів, але не витрачали їх за непризначенням. Тобто ніде не написано, що це нецільове витрачання коштів. Вони пішли на потреби тих навчальних закладів, на яких і зароблялися.
Діана Шароді: Поговорімо про інший бік шкільного життя, той, що бачать дорослі – батьківські внески. Розкажіть, будь ласка, як в Бахмуті працює цей механізм.
Марина Рубцова: Ну, працює він вже десятиріччями. Проблема така: якщо є шкільне самоврядування, то створюється рада школи, або піклувальна рада в кожному навчальному закладі, і ці органи можуть запитувати використання певних коштів. З іншого боку, немає сьогодні в державі таких норм, скільки грошей треба витрачати на утримання однієї дитини в ДНЗ або ЗОШ. По статті витрат на даному етапі на 100% покривається зарплата всіх працівників, комунальні послуги, харчування 1-4 класів. По ДНЗ на сьогодні 60% за харчування вносять батьки на спеціальні фонди, а інші 40% йдуть з міського бюджета. Є також і послуги по утриманню, це може бути ремонт технологічного обладнання, перевірка контурів заземлень, доставка підручників, придбання миючих засобів. Тобто основні вимоги, яких потребує законодавство, вони виконуються. Але якщо є потреба в чомусь конкретному, і цей проект хочуть реалізувати в конкретному класі, то в рамках чинного законодавства є батьківський комітет або рада школи на рівні установи, проводять загальні збори і там приймають рішення про те, що вони будуть ремонтувати. Хочу налогосити, що це добровільні батьківські внески. Не повинно бути знов булінгу. По цих внесках у нас є рекомендація, що може бути лише безготівковий обіг коштів. Тобто є певна людина, яка збирає ці кошти і перераховує на певні рахунки кожного навчального закладу. Звідти ці кошти будуть витрачати згідно із закладеним на початку навчального року бізнес-планом. Тобто це потреби.
Діана Шароді: На кількох сайтах шкіл звіти про батьківські внески дійсно є, але це документ без печатки і підпису. Чи мають вони юридичну силу?
Марина Рубцова: На сьогодні підпис і печатка є на кошторисах, і на звітах Управління освіти в цілому. На сайті це демонстраційний матеріал, ми можемо робити документом це як скан-копію. Тобто воно має презентативну форму.
Діана Шароді: Але як батьки мають цьому вірити?
Марина Рубцова: Прийти в школу і подивитись чи є воно. Але ми врахуємо, якщо потрібна печатка і підпис. Це можуть завірити.
Діана Шароді: У кошторисах, які ви надсилали нам у відповідь на інформаційний запит, у графі “Спеціальний фонд” порожньо. Чому так?
Марина Рубцова: Не може такого бути.
Зазначимо, що у кошторисах, які надали нам у відповідь на інформаційний запит у вересні 2018 року дійсно немає жодного внеску у “Спеціальних фондах”. Всі кошториси та розрахунки шкіл Бахмута ви можете знайти за посиланням.
Проте нам надали в якості прикладу одну з квитанцій переказу грошей на рахунок школи.
Діана Шароді: Як виникла така ситуація, що школи вимушені подаватися на Бюджет участі, аби придбати лампочки (це приклад 10-ї школи)?
Марина Рубцова: З лампочкам и проблем зовсім ніколи не було, тому що ми кожний рік приймали участь у японському проекті. Тоді безкоштовно надають у кожний навчальний заклад надають енергоощадні лампи. Стосовно цього ми маємо інші проблеми — наші плафони для нових ламп застарі, тому не підходять за формою. І ми зосередили свою увагу на тому, щоб змінювати дизайн, і щоб це було безпечно. А за те, що немає ламп, мабуть якийсь проект конкретний, стосовно посилення чогось.
Діана Шароді: Перейдімо від батьків до вчителів. Яка в них сьогодні середня зарплата?
Марина Рубцова: У нас штатний розпис і тарифна сітка така ж, як і по всій Україні. Відповідно залежить від кваліфікації, категорії, звання, стажу, предмету, перевірки зошитів, класного керівництва. Все це передбачено відповідними постановами кабміну — за що яка надбавка. Тому один вчитель може працювати на 18 годин, інший на 15, тому сказати якусь усереднену важко.
Зазначимо, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів і установ освіти», мінімальна заробітна плата має становити два прожиткових мінімуми, тобто від 3 842 грн.
Діана Шароді: А який середній вік? Дуже приблизно.
Марина Рубцова: Від 40 до 50 років. У нас на сьогодні в ДНЗ найбільш молода педагогічна спільнота, а в школах навпаки — більше до пенсійного віку. З дошкільнятами працюють студенти педагогічного училища, починаючи з 3 курсу. Це тому що у нас не вистачає кадрів.
Діана Шароді: Далі пропоную перейти до другого блоку нашої зустрічі. Я нагадаю, що ми спілкуємось із головою Управління освіти Бахмута Мариною Рубцовою.
Під час підготовки до інтерв’ю ми запитали наших читачів та слухачів, що їх хвилює в сфері освіти. Тож далі до вас питання від користувачів соціальних мереж.
Альбіна Гребенюк питає: Чи буде колись організований підвоз дітей з інвалідністю до школи? Що цьому заважає?
Марина Рубцова: На сьогодні так, її дитина знаходиться на навчанні в інклюзивному класі, і за її вимогою, якщо вони до нас звертаються, ми повинні забезпечити функцію підвозу. На даному етапі ми не маємо спеціалізованого транспорту для того, щоб виконати цю вимогу. Але ми намагалися за її проханням вирішувати це питання. Ми тільки починаємо роботу з цим, але наш ІРЦ вже звертається з таким проханням до територіального УПСЗН, який має відповідний транспорт для забезпечення таких потреб.
Vladimir Rudyk питає: Сколько в школах учителей-пенсионеров? Чему может научить молодое поколение учитель,получивший образование и становление в Совке?
Марина Рубцова: Це питання до суспільства. На сьогодні у нас немає такого, щоб 30% педагогів були пенсійного віку. За статистикою, таких вчителів лише 10%. І вони працюють тому що ми вимушені звертатися до них, у нас на сьогодні не покриті вакансії.
Питання від Вікторії Шуміловської: які наразі є чинні програми розвитку та інтеграції національно – патріотичного виховання, серед шкільних та молодіжних установ Бахмута? Зважаючи на Указ Президента Про стратегію національно-патріотичного виховання серед дітей та молоді на 2016-2020 роки.
Марина Рубцова: Є програма національно-патріотичного виховання, є регіональні програми, планові, які ми реалізуємо вже з 2017 року. Це те, що діє не загальнодержавному рівні. Крім того, є волонтерський рух і громадські організації, чи військові, які співпрацюють з нами. В 11 школі ось нещодавно була тернопільська делегація, спілкувалися. Усе, передбачене цією програмою, реалізується в повному обсязі.
Катерина Чернова питає: Почему в садах города до сих пор воспитатели и родители приносят всё из дому (игрушки, дидактический материал, мыльные принадлежности)? И каким образом можно улучшить качество питания в садах, даже с учётом большей платы?
Марина Рубцова: На рахунок більшої плати — це дуже складно, бо якщо ми підвищимо вартість харчування, з цим погодиться лише 5% батьків. Більше платити за утримання своєї дитини у садку мало хто зможе. Стосовно мила я не розумію про що йдеться, адже ми закуповуємо на кожну установу і рідке мило, і дитяче, і господарське. З приводу дидактики і навчального обладнання так, його до навчальних закладів не надходило вже давно.
Ми спеціально дізнались, на кого ви вчились. Як хімік за освітою, чого мріяли досягти в професії?
Марина Рубцова: Я вчилася на педагогічному підрозділі, тому я готувалася до педагогічної діяльності. З цього ж і почала. В основному я бачила себе як педагог, і дуже люблю хімію. Навіть тоді, коли її не всі розуміють.
Діана Шароді: На що б ви хотіли назбирати/заробити?
Марина Рубцова: Мабуть, як і усі мої колеги, побачити інші країни і розширити свій кругозір. Для цього потрібен час і потрібні кошти.
Діана Шароді: Де ви любите відпочивати?
Марина Рубцова: В основному в місті. Останній раз була в Славяногорську, дуже хороше місце.
Діана Шароді: Чи хотіли б ви працювати після виходу на пенсію, і чому?
Марина Рубцова: Життя покаже, але саморозвиток і самореалізація потрібні людині у будь-якому віці.
Діана Шароді: Ви викладали колись у школі, і якщо так, то як довго? Чим краща адміністративна робота?
Марина Рубцова: Нічим. Вона більш складна, відповідальна, і мало приносить задоволення. Якщо реалізуються якісь глобальні проекти, то це робота великого колективу, і результат ми можемо побачити лише через певний час.
Діана Шароді: Яке найбільше досягнення у Вашому житті?
Марина Рубцова: Це оцінюватимуть інші, але особисто для себе я вважаю самореалізацію важливим.
Діана Шароді: Жарти на яку тему Ви вважаєте неприйнятними?
Марина Рубцова: Стосовно особистості, зовнішності, комфорту.
Діана Шароді: Якою Ви бачите систему освіти через 10 років?
Марина Рубцова: Реформовану, оновлену, з більшістю можливостей, з сучасними навчальними програмами і технологіями, які працюватимуть повною мірою. Крім того, більше акцентуватимуть увагу на спілкуванні онлайн. Тож більше буде можливостей до самовдосконалення, досягнення того результату, про який мріє особистість. А школа — це тільки платформа, яка створює умови для того, щоб особистість реалізувалася.
Діана Шароді: Дякую вам за плідну та цікаву розмову. Сьогодні в інтерв’ю ми говорили із головою Управління освіти в Бахмуті Мариною Рубцовою.
Читайте також: