Підтримати
RU
Підтримати

Кабмін пропонує розглядати справи обвинувачених у тяжких злочинах колегією з трьох суддів лише інколи: що це може змінити

Богдан Комаровський
Читати російською
Зображення до посту Кабмін пропонує розглядати справи обвинувачених у тяжких злочинах колегією з трьох суддів лише інколи: що це може змінити
Зміни до розгляду деяких справ. Ілюстративне фото: Pixabay

Наразі справи усіх, кому загрожує понад 10 років тюрми, обов’язково розглядає колегія з трьох суддів. Урядовці ж пропонують змінити це: зробити не обовʼязком, а лише можливістю, про яку може попросити обвинувачений у важкому злочині (людина, якій загрожує понад 10 років тюрми).  

 

Ця пропозиція прописана в законопроєкті №11130.

На думку законотворців, якщо окремі справи розглядатиме один суддя, то вироку доведеться чекати не так довго, як зараз.

Колегіально (з трьома суддями) розбирати докази та ухвалювати рішення пропонують лише у двох випадках:

  • якщо обвинувачений у злочинах, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, попросить про колегію суддів;
  • при злочинах, у вчиненні яких обвинувачується Президент України, повноваження якого припинено, народний депутат, Прем’єр-міністр, член Кабміну, Генеральний прокурор, Голова СБУ, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольного комітету України та Голова Національного банку України, які попросили розгляд справи колегією суддів.

Зазначимо, в Україні існують десятки злочинів, за які обвинувачений може отримати ув’язнення на понад десять років, наприклад за вбивство. 

“Велике навантаження на суддів зумовлює надмірно тривалий розгляд кримінальних проваджень, а також ставить під загрозу дотримання принципу розумних строків”, — пояснюють урядовці. 

Для довідки:
Законопроєкт підготував Кабмін та наразі подав на розгляд до комітетів Верховної ради (з питань правоохоронної діяльності, з питань правової політики, з питань організації державної влади, з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи,  з питань національної безпеки, оборони та розвідки, з питань гуманітарної та інформаційної політики, з питань фінансів, податкової та митної політики, з питань цифрової трансформації, з питань транспорту та інфраструктури, з питань економічного розвитку,  з питань бюджету,  з питань антикорупційної політики та з питань інтеграції України до Європейського Союзу), далі його мають ще підтримати народні депутати та підписати президент. На етапі голосування проєкт закону можуть змінити, адже нардепи можуть пропонувати правки. Крім того, президент може накласти вето на документ.  До публікації закону з вказанням дати набуття його чинності — норми залишаються незмінними.
 

Нагадаємо, 2 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про створення єдиного електронного реєстру військовозобовʼязаних, прив’язаного до єдиного реєстру виборців. Це рішення має допомогти цифровізувати українську армію. Також Зеленський підписав закон щодо зменшення граничного віку перебування призовників на військовому обліку з 27 до 25 років. Крім того, в Україні більше не буде “обмежено придатних” військовозобовʼязаних. Відтепер закон визначає лише два стани — “придатний” та “непридатний” до військової служби.  

Завантажити ще...