Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — Юрій Гриців. Він повернувся з-за кордону та вступив до лав бригади “Азов”, щоб захищати рідну землю. Загинув під час виконання бойового завдання.
Про життєвий шлях Юрія Вільному Радіо розповіла його сестра Наталя.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Повернувся з Бельгії, щоб піти у військо
Юрій Гриців народився 12 серпня 2000 року на Львівщині. Був наймолодшою, третьою дитиною у сім’ї. Після школи вступив у коледж інформаційних технологій Національного університету “Львівська політехніка”. Окрім навчання, займався спортом. Особливо Юрію подобався велоспорт.
Неодноразово хлопець брав участь у велопробігах, зокрема, і благодійних. Також він дуже любив подорожувати й ходити у походи в Карпати.
Закінчивши коледж, хлопець поїхав у Бельгію, де працював на будівництві. Та коли розпочалося повномасштабне вторгнення, повернувся в Україну. Ще з самого початку Юрій вирішив для себе, що не може залишитись осторонь. Знаючи, що мама не захоче його відпустити, таємно записався в Нацгвардію. Завжди говорив: “Я не збираюсь ховатись. Як я після цього буду дивитись в очі тим хлопцям, які зараз воюють?”
Лише за декілька тижнів до від’їзду на навчання Юрій повідомив сім’ю про своє рішення.
“У своєму юному віці Юра добре розумів, що в житті важливий не статус чи щось матеріальне, його ніколи не цікавили модний одяг чи дорогі авто, хоча в нього було й багато амбіцій. Він завжди розумів цінність свободи, сім’ї і людського життя”, — пригадує сестра загиблого Наталя.
Обожнював аніме та самостійно вчив японську мову
Ще тільки розпочинаючи свій військовий шлях, Юрій обрав собі позивний “Тенма”, як однойменний персонаж із одного із улюблених аніме-серіалів. Кензо Тенма — вправний та відважний лікар, який ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, навіть у найскладніших ситуаціях. Таким згадують Юрія усі, хто його знав. Він дуже легко знаходив спільну мову з іншими, завжди був готовий прийти на допомогу всім, навіть незнайомцям. А ще був наполегливим і завжди старався доводити справи до кінця.
“Він самостійно вивчав японську мову, просто за якимись роздруківками і відео з ютубу. І в нього це так легко виходило. Деякі люди роками вчать якусь мову, ходять до репетиторів тощо. А Юра за декілька місяців самостійного навчання міг дивитись улюблені аніме японською мовою. І це при тому, що він відпрацьовував 12-годинні зміни на будівництві у Бельгії. А все тому, що в нього була мрія — поїхати в Японію. І якби не війна, Юра обов’язково б здійснив її”, — впевнена сестра Юрія Гриціва Наталя.
Ніколи не мріяв про військову справу, але вступив до “Азову”
Підготовку у навчальному центрі Юрій Гриців розпочав у липні 2023 року, а вже у вересні поїхав на бойові завдання у Донецьку область. Був старшим солдатом у складі інженерно-саперного відділення. Спочатку виконував обов’язки водія, та прагнув більшого і вже згодом став старшим сапером. За сумлінну працю, мужність і стійкість Юрія нагородили медаллю “За звитягу” та “Хрестом хоробрих”.
“Хоча Юра ніколи до війни не мріяв бути військовим, після вступу в “Азов” він приділяв кожну вільну хвилинку вдосконаленню своїх знань, навиків, перечитував всі доступні ресурси в пошуках якихось ефективних засобів захисту для себе і своїх побратимів. Близько року на службі він був водієм, і вже пізніше побратими згадували, що коли Юра відвозив їх на завдання або забирав із завдань, вони завжди знали, що в дорозі з ними точно нічого не станеться”, — ділиться Наталя.
Ще Юрій дуже любив тварин і часто надсилав рідним фотографії з котами й собаками, які жили на позиціях разом з військовими.
Загинув Юрій Гриців 19 вересня 2024 року поблизу Неліпівки Донецької області під час виконання бойового завдання. Хлопець підірвався на російській міні.
Юрій мав багато мрій та планів на майбутнє, але так і не встиг їх здійснити.
Рідні захисника прагнуть, аби йому надали звання Героя України. Для цього вони створили петицію. Ви можете підтримати родину Юрія, підписавши ініціативу за посиланням.
Світла пам’ять та вічна шана.