Підтримати
Андрій Хоменко. Фото: платформа пам’яті “Меморіал”

Підтримайте Вільне Радіо

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаємо 29-річного тероборонівця Андрія Хоменка. Він загинув 12 березня 2022 року в Новій Басані на Чернігівщині, коли намагався вивезти рідних з окупації.

Історію Андрія Хоменка розповіли на платформі пам’яті “Меморіал”.

Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.

Андрій народився 27 березня 1992 року. Після школи навчався в автотранспортному училищі, згодом — у геологорозвідувальному технічному коледжі. Все життя працював водієм. 

Коли почалася велика війна, чоловік був вдома в Києві. Його батько розповів, що син долучився до місцевої територіальної оборони. Проте його цивільна дружина з матір’ю тоді були в селі Нова Басань на Чернігівщині.

Село опинилося під загрозою окупації, й Андрій вирішив вивезти рідних. Невдовзі населений пункт захопили російські військові, тож виїхати вчасно не вдалося. 

12 березня 2022 року Андрій намагався проїхати через російський блокпост у Новій Басані, щоб вирватися з окупації. Автомобіль, яким він рухався, обстріляли окупанти. Місцеві розповідали, що чоловік був поранений і кликав на допомогу, але російські військові нікого до нього не підпускали.

“Мене там не було, я не знаю точно, що і як сталося. Але я їздив за тілом сина — воно було зрешечене з усіх видів зброї. Я сам “афганець”, розбираюся в цьому… Причина, чому він хотів прорватися через той блокпост, мені зрозуміла: набридло бути в окупації, і невідомо, наскільки це могло затягнутися”, — розповідає батько загиблого Віталій Хоменко.

Андрія поховали в селищі Володарка на Київщині, де жили бабуся й дідусь по матері.

“Син прожив коротке життя. Він був приязним, мав стійкий чоловічий характер. У вільний час захоплювався риболовлею. Одружитися офіційно не встиг, дітей також немає”, — додав Віталій Хоменко.

В Андрія залишилися батьки, брат та цивільна дружина.

Світла пам’ять!


Завантажити ще...