Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні згадаймо 31-річного Назара Данилця з позивним “КІТ”, який у червні 2022-го року добровільно пішов захищати Батьківщину. Він брав участь у звільненні Херсонщини, і побував у багатьох гарячих точках. Назар загинув у липні 2023 року в Андріївці Бахмутського району.
Про Назара Данилця Вільному радіо розповіла його мати Оксана.
Вільне радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Назар Данилець народився 7 вересня 1991 року в селі Коршів Івано-Франківської області.
“Він ріс слухняним і ввічливим, завжди любив допомагати мені по господарству. Він мав багато друзів, любив займатися спортом, любив бокс і гонки на мотоциклах”, — згадує мати захисника.
Під час повномасштабного вторгнення чоловік знаходився на заробітках у Києві, але вирішив повернутися додому й піти добровольцем захищати рідних та країну. Спочатку він пройшов навчання у Великобританії, після чого одразу пішов воювати у складі 3 окремої штурмової бригади.
“Він мені сказав, що мусить захищати країну, заради своєї сімʼї”, — розповідає мати Оксана.
В листопаді 2022-го Назар воював на околицях Бахмута, де отримав середню контузію, але відмовився від негайної евакуації та продовжив бій.
Також чоловік брав участь у визволенні Херсонської області, за що 4-го лютого 2023-го року його нагородили нагрудним знаком “Золотий Хрест”.
Навіть у найскладніші моменти на фронті Назар не втрачав оптимізму.
“Він завжди підтримував зв’язок з рідними, запевняючи їх, що все добре. Пройшовши через безліч гарячих точок, завжди казав, що хто як не він захищатиме свою країну”, — ділиться мати.
Після служби Назар мріяв навчити свого сина і племінника їздити на мотоциклі, але здійснити це не судилося.
Чоловік загинув 29 липня 2023 року в Андріївці Бахмутського району під час артилерійського обстрілу, але офіційно вважався безвісти зниклим 8 місяців. Родина змогла поховати його на рідній землі лише 10 квітня 2024 року.
Зараз мати загиблого захисника Оксана просить надати її сину посмертне звання Героя України.
Підтримати цю петицію можна за посиланням.
Світла пам’ять.