Підтримати
Зображення до посту Художник із Бахмута пише два повтори своєї знищеної картини “Перше підняття українського прапора у Бахмуті”: в чому її особливість
Варіант картини "Перше підняття українського прапора у Бахмуті" художника Сергія Садчикова. Фото: Toni Riehl

Оригінал картини “Перше підняття українського прапора у Бахмуті” місцевого художника Сергія Садчикова не вдалось евакуювати з міста. Місцеві активісти просили митця відновити полотно, і той погодився. Зараз художник завершує роботу над двома схожими картинами за кордоном. Їх він планує відправити в Україну. Розповідаємо, чому ця робота важлива для історії України та кому митець передасть повтори своєї картини.

 

Що Сергій Садчиков зобразив на картині “Перше підняття українського прапора у Бахмуті”

Після початку російського вторгнення художник із Бахмута Сергій Садчиков евакуювався до німецького Кельна. Тут він вирішив повторити свою картину про Бахмут, яку через певні обставини не зміг врятувати.

На полотні зображений момент встановлення українського прапора на будівлі, де з 1955 року розміщувався Бахмутський коледж транспортної інфраструктури.

“Це будівля земської управи, пізніше відома як залізничний технікум. За даними істориків, у 1917 році саме тут вперше на Донеччині підняли синьо-жовтий прапор”, — розповідає Вільному радіо краєзнавиця з Бахмута, яка зараз також мешкає у Німеччині, Наталя Жукова.

На передньому плані картини — радісні люди з синьо-жовтими прапорами й транспарантами.

“Таку картину художник створив у 2021 році на 30-ліття Незалежності. Вона була монументальною. Впродовж понад двох років повномасштабної війни я неодноразово бачила, як фото цієї картини використовували великі ЗМІ як ілюстративне фото до історичних матеріалів про Бахмут”, — додає краєзнавиця.

Картина Сергія Садчикова "Перше підняття українського прапора у Бахмуті" як ілюстрація в одному із всеукраїнських видань
Картина Сергія Садчикова “Перше підняття українського прапора у Бахмуті” як ілюстрація в одному із всеукраїнських видань. Скриншот: Вільне радіо

Для детальнішого відтворення образів митець досліджував історичні джерела.

“Це полотно, в якому він працює у збірному образі. Це фотографії 1917-1918 років, де видно, як виглядали у Бахмуті містяни — студенти, торговці, військові тих років”, — говорить Наталя Жукова.

Якими будуть повтори картини Сергія Садчикова про Бахмут

Розмір оригінального полотна становить 150 на 90 см. Таким самим за розміром буде й його друга версія.

“Сергій Садчиков на прохання місцевих громадських діячів, активістів та небайдужих створює другий оригінал картини. Він мені розповів, що планує та мріє встигнути до Дня Незалежності та відправити її в Україну. Зокрема, передати до одного з обласних музеїв країни”, — додає краєзнавиця.

Крім цього, Сергій Садчиков малює ще одну таку ж картину, тільки меншу — 110 на 70 см.

“Він хоче передати її Бахмутській громаді, щоб вона за допомогою волонтерів “Бахмута Українського” та наших посадовців курсувала між осередками підтримки бахмутян. Митець хоче, щоб вона прикрашала зустрічі та об’єднувала людей. Разом з цією картиною він хоче додати інші свої роботи для [проведення] виставок”, — додає Наталя Жукова.

Яка історія та доля будівлі з картини про перше підняття українського прапора у Бахмуті

Будівлю земської управи у Бахмуті звели 1898 року. Вона була однією з найдавніших архітектурних пам’яток міста.

Будівля земської управи у Бахмуті на початку XX століття
Будівля земської управи у Бахмуті на початку XX століття. Фото з інтернет-аукціону

1917 року, після проголошення УНР, над цією будівлею вперше на Донеччині підняли синьо-жовтий український прапор. Однак після того, як Донеччину зайняли більшовики, з 1920 року тут розмістили Донецький губернський виконавчий комітет рад депутатів. Тут працювали такі відомі більшовистські діячі як Артем та Влас Чубар. А з 1922 року там містилося Центральне управління кам’яновугільної промисловості.

2022 року історична будівля в центрі Бахмута згоріла після обстрілів російської армії.

Будівля коледжу транспортної інфраструктури після обстрілу, 14 жовтня 2022 року
Будівля коледжу транспортної інфраструктури після обстрілу, 14 жовтня 2022 року. Фото: пресслужба ГУ ДСНС в Донецькій області

Нагадаємо, нещодавно Вільне радіо розповідало, що робота над найбільшою у світі картиною, яку пише художник із Донеччини, вийшла на заключний етап. Петро Антип із Горлівки зараз працює над останньою її частиною, яка покаже його бачення майбутнього в найближчі роки, століття та тисячоліття.


Завантажити ще...