Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо пам’ять українців, які стали жертвами збройної агресії Росії. Цього дня згадаймо лікаря з Луганщини Сергія Поповиченка, який загинув, коли намагався вивезти сім’ю.
Історію Сергія розповідає видання Меморіал: вбиті росією.
Чоловік працював у Луганському обласному клінічному онкологічному диспансері. Він був лікарем-реаніматологом.
11 березня чоловік намагався вивезти свою родину з Луганщини, бо російські війська потужно обстрілювали область. Проте на блокпосту між Рубіжним та Кремінським районом російська армія обстріляла автомобіль.
Донька Сергія Анна згадує, що осколки пробили автівку та влучили в голову її батьку. Він загинув на місці. Саму Анну поранило в праву ногу, а її подругу — в стегно. Через обстріл машина зайнялася. Тоді ж Анна з мамою та подругою вискочили з авто і впали на сніг.
“Мама хотіла тягнути батька. Але змогла його лише витягти і покласти біля машини. При цьому сильно обпекла обличчя і руки. Далі під шквальними вогнем ми пролежали близько години. Хоча здавалося, що то була вічність”, — згадує Анна.
Коли обстріли закінчилися, їх евакуювали до лікарні.
Загиблого Сергія Поповиченка президент посмертно нагородив медаллю “За врятоване життя”. В указі Володимир Зеленський зазначив, що ця нагорода — за особисту мужність і самовідданість, а також вагомий внесок у надання висококваліфікованої медичної допомоги в умовах збройної агресії, вчиненої Російською Федерацією проти України.
Тіло лікаря-реаніматолога Сергія Поповиченка досі не вдалося знайти.