Щоденно о 9-й ранку вшановують хвилиною мовчання українців, які загинули через збройну агресію Росії. В цей раз пропонуємо згадати Анатолія Казанцева, який не покинув Маріуполь попри численні обстріли й залишався, щоб допомагати іншим. Він загинув на робочому місці, а поховали його перед лікарнею.
Про Анатолія Казанцева пишуть Факти.
Анатолій родом з Росії, закінчив в Астрахані медичний університет. А вже свою родину він будував в Україні. В Маріуполі Анатолій влаштувався на роботу у місцеву лікарню як дитячій інфекціоніст. І в останні 20 років він був завідувачем відділення міської лікарні №4.
“За весь час роботи батько врятував тисячі дітей. У вихідні, свята, в нічні зміни — він нікому не відмовляв. В нього майже не було вихідних”, — розповідає журналістам Фактів син Анатолія Євген Казанцев.
Фото: Факти
Ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну Анатолій побував за кордоном — в Австрії. Тоді він вирішив, що буде знаходити час для себе та для мандрівок. Чоловік мріяв побувати в музеї Прадо в Мадриді.
Та коли росіяни вторглися і почали обстрілювати Маріуполь, Анатолій повністю присвятив себе роботі. Анатолій одразу заявив родичам — з міста їхати не буде. Він перевів родичам усі гроші, що в нього були на картках, і працював далі. Ночував у лікарні, щоб в разі потреби оперативно надавати допомогу пацієнтам. Ще в перші дні Анатолій телефонував рідним, але потім писав короткі смс-повідомлення по типу “ок, живий, виїхати не можу”.
20 березня Анатолій Казанцев вийшов на вулицю, щоб підігріти воду у чайнику. Тоді ж почався авіаналіт. Свідки кажуть, що вибухова хвиля від авіаудару була настільки сильною, що Анатолія відкинуло. Він отримав перелами шийних хребців, що стало смертельним. Колеги намагалися реанімувати Анатолія, але спроби були марними.
Анатолія поховали просто на подвір’ї лікарні, за 2 метри від будівлі. Адже через постійно обстріли небезпечно було транспортувати тіло до кладовища.
Вшануймо хвилиною мовчання Анатолія Казанцева.