Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Сергія Нескребу з Миколаївки, що на Донеччині. Він брав участь у боях після початку війни на сході та захищав Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. Чоловік загинув 22 червня 2022 року поблизу Великої Новосілки унаслідок артилерійського обстрілу.
Про Сергія Нескребу розповіли на сторінці Волноваської міської ВЦА.
Сергій Нескреба народився 3 березня 1977 року в селі Миколаївка Волноваського району на Донеччині. Жив із родиною у Волновасі.
Після школи Сергій вступив до Докучаївського гірничого технікуму Національного гірничого університету, де здобув спеціальність з експлуатації та ремонту гірничого електромеханічного устаткування. Після завершення навчання вирішив піти до армії.
Під час строкової служби Сергій отримав статус учасника бойових дій, адже був миротворцем у колишній Югославії.
Після служби чоловік працював головним механіком у Новотроїцькому рудоуправлінні.
У 2014 році, коли почалась війна на сході України, Сергій добровільно приєднався до 37-го окремого мотопіхотного батальйону. Спершу він брав участь в боях у районі Авдіївки, а згодом воював на ділянці від південно-східної частини Донецького аеропорту до селища Красний Партизан (тепер Бетманове).
У наступні роки бойовий шлях військового продовжився на Маріупольському напрямку, де він брав участь в обороні Широкиного та Гнутового. Під час виведення техніки з-під Павлополя в Маріупольському районі Сергій зазнав контузії.
З початку повномасштабного вторгнення Росії Сергій Нескреба став на захист України. Він брав участь у боях на Донецькому напрямку.
Чоловік був головним сержантом батальйону та інструктором, служив у складі 37-го окремого мотопіхотного батальйону “Запоріжжя”(109-та окрема бригада тероборони, 105-й окремий батальйон, 3-я стрілецька рота, 2-й взвод).
22 червня 2022 року, виконуючи бойове завдання біля селища Велика Новосілка на Донеччині, Сергій потрапив під російський артилерійський обстріл і загинув від смертельних поранень.
Військового поховали у Дніпрі на Краснопільському цвинтарі. Його нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
У загиблого залишились дружина та двоє дітей: син і донька.
Вічна пам’ять.