Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, хто загинув внаслідок російсько-української війни. 17 березня згадаймо спортсмена Олександра Оношка, який тренував дітей у Маріуполі. Він не встиг евакуюватись з оточеного міста та загинув під обстрілами.
Про смерть чоловіка повідомив Спортивний комітет України.
Олександр Оношко закінчив Маріупольський електромеханічний технікум та був майстром спорту України з велоспорту та морського багатоборства. Чоловік був дворазовим чемпіоном України з веслування на ялах.
Він також виступав за одеську велосипедну команду “Міраж”, у лавах якої перемагав “Тур президента Туреччини”.
Спортсмен останні роки жив та працював тренером у ДЮСШ “Меотида” в Маріуполі.
Коли почалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну Олександр не встиг евакуюватись та залишився в оточеному Маріуполі, де виживав як міг.
За даними Спортивного комітету України у березні 2022 року від чергового обстрілу Олександр Оношко дістав поранення у ногу. Якби місто не було в оточенні, йому б надали професійну медичну допомогу і, ймовірно, він вижив би. Однак, без своєчасної допомоги лікарів чоловік помер від втрати великої кількості крові.
“У Маріуполі загинув мій друг і партнер по команді, двічі майстер спорту та двічі люблячий батько, найкращий велосипедист міста, тренер СК “Стимул”, Олександр Оношко… Це був неймовірний спортсмен та людина”, — написав 17 березня колега Олександра Дмитро Степнов.
Пізніше смерть спортсмена підтвердили й у Південній велосипедній лізі.
“Ми до останнього вірили у неможливе. Ми чекали на підтвердження, і на жаль, ми його отримали: наш друг, велогонщик клубу Атлет, тренер та талановита людина, закохана у велоспорт Олександр Оношко загинув в Маріуполі під час варварської атаки російської армії”, — написали представники ліги.
У чоловіка залишились двоє дітей. На його сторінці у фейсбук вказано, що він був одружений.
“З Олександром був в одній команді декілька років. Він дуже крутий та розумний спортсмен. Багато витрачав часу на передачу своїх знань. Мабуть, основним його захопленням був велосипед. Останні роки часто брав участь у змаганнях, щоб підтягувати молоде покоління велогонщиків. Можу точно сказати, аби він залишився з нами, під його керівництвом зросло б іще не одне покоління гарних людей”, — написав Дмитро Стєпанов.
Світла пам‘ять.