Щодня о 9 ранку українці згадують усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Один з них — Артем Галькевич. Чоловік присвятив життя службі та навчанню правоохоронців. Він загинув в рідному місті, на роботі.
Артем Галькевич — викладач циклу спеціальних дисциплін Маріупольського центру первинної професійної підготовки “Академія поліції” Донецького державного університету внутрішніх справ, старший лейтенант поліції.
У 2011-2012 р.р. служив у Збройних Силах України стрільцем, снайпером, старшим стрільцем військової частини № 3057. У 2014 році він закінчив Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка.
У 2016 році розпочав службу у патрульній поліції, згодом став викладати в Маріупольському навчальному центрі підготовки поліцейських. Цікавився зброєю та любив читати вірші.
“Захоплювався поезією, мав хист до декламування. Брав участь в організації акцій за єдність України та волонтерській роботі по забезпеченню українських військових.
Він самовіддано захищав рідне місто та університет, був патріотом нашої держави, вірив у перемогу, свободу, незалежність та безстрашно боровся за них. Його знали як добру, чуйну, щиру людину”, — згадують колеги.
Вже після початку повномасштабного вторгнення Артем допомагав містянам, діставав людей з-під завалів, вивозив з віддалених районів.
“Артем багатьом врятував життя, і я не виключення. Він був неймовірною людиною, прекрасним другом, найкращим сином своїх батьків, чудовим викладачем, найлюблячим батьком у світі! Біль не стихає і нікуди не йде. Думала, з часом стане легше, не стало. Одна з коханих, дорогих, рідних людей. І тепер його нема.
Артем, я так сильно тебе люблю, що не вистачає сил. Я сподіваюсь, що тобі там більше не боляче. Моя рідна людина, я так вдячна тобі абсолютно за все. Ти багато чому мене навчив, та багато від чого врятував. Мені тебе не вистачає”, — написала в групі “Погибшие, Память, Мариуполь” Євгенія Михайлова.
Артем загинув 12 березня 2022 року під час обстрілу будівлі Академії поліції. Йому був 31 рік. У нього залишились дружина та син.
Світла пам’ять.