Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, хто загинув у загарбницькій війні Росії проти України. 3 лютого вшануймо спецпризначенця з Мирнограда Олега Косуліна, який добровільно пішов захищати Батьківщину у перші дні повномасштабного вторгнення РФ та загинув на Луганщині.
Олег Косулін закінчив школу № 10 у Мирнограді, а після 9 класу вступив до Слов’янського енергобудівельного технікуму. Захищав диплом у червні, вже коли був військовим. І будував плани на майбутнє.
“Він любив техніку, мотоцикли, потім пересів на машини, грав на гітарі. Хотів, аби скоріше закінчилася війна, щоб будувати власні плани. У нього були серйозні відносини з дівчиною: у листопаді він їй освідчився, і вони збирались одружитися”, — ділиться батько хлопця Віталій Курило в коментарі Вільному радіо.
Олег долучився до війська у перші дні вторгнення Росії.
“Його не призивали, він пішов захищати Україну добровольцем. 25 лютого він пішов до військкомату, але в нього був непризовний вік. Наступного дня він пішов до Нацгвардії”, — каже мама захисника Тамара Курило.
“У нього був позивний “Малий”, бо він був у підрозділі наймолодшим — у грудні він відзначив 20-ліття. Коли він приїхав після поранення, я спитав його: “Синку, скількох людей ти вбив?” Він сказав “Тату, я людей не вбивав, я вбивав ворогів”. У мене просто сльози з очей полилися. Я запам’ятав цей діалог, його мамі не сказав”, — додає батько Олега.
Олегу Косуліну з Мирнограда було 20 років, він був старшим кулеметником 3-го відділення 2-го взводу спецпризначення у батальйоні “Донбас”.
“У вересні він дістав уламкового поранення в ногу під час зачищення населеного пункту у Харківській області”, — розповідають батьки воїна.
Він воював й на інших напрямках, має нагороду Нацгвардії “За доблесну службу”. Проте про весь бойовий шлях захисника рідні поки не хотіли б розповідати.
28 січня Олег Косулін загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Кузьмине Луганської області. Це на Кремінському напрямку.
“27 січня ввечері ми говорили востаннє, він сказав, що заступатиме на бойові [чергування]. Він попереджав нас щоразу, що буде не на зв’язку. А 29 січня подзвонив командир та повідомив про загибель сина”, — каже батько військового.
Олег дістав важких поранень, несумісних з життям. Більше про обставини загибелі захисника його рідні поки не знають — сподіваються дізнатись про це від військових найближчими днями.
Захисника ховатимуть 3 лютого у Мирнограді на Алеї героїв місцевого кладовища “Озерка”.
Рідні вдячні людям за підтримку.
“Відгукнулись люди, пропонують свою допомогу. Усі, хто його знав — друзі, знайомі, вчителі зі школи та викладачі з технікуму — пишуть, що Олег був світлою людиною, ніколи нікому не відмовляв. Бабусі, дідусі, усі родичі в горі”, — каже тато бійця.
У Олега, окрім батьків та дівчини, залишилися молодші брат та сестра. Старший брат Олега Косуліна воює у лавах Збройних Силах України.
Вшануймо мирноградця хвилиною мовчання.