Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо пам’ять тих, хто загинув через російсько-українську війну. Згадаймо військовослужбовця з Дніпропетровщини Сергія Прудича. Він боронив Донеччину ще 2014-го. З початком повномасштабної війни повернувся на фронт та загинув на Луганщині.
Про загибель бійця повідомили на сторінці Софіївської селищної територіальної громади.
Сергій Прудич родом із Софіївки, що у Криворізькому районі. У мирному житті він був фермером. Та з початком війни змінив хліборобство на військову службу. У складі 93-ї бригади ЗСУ влітку 2014-го звільняв Авдіївку від окупантів, пізніше упродовж двох місяців боронив Донецький аеропорт.
“На питання: “За що ти воюєш?” ще у 2015 році після жахіть тоді прихованої війни, Донецького аеропорту ти відповідав без вагань: “За вільну Україну! За свободу. За людей. За мир”. Це твоя формула боротьби у цій війні. Як і твоїх побратимів”, — згадує однокласниця Сергія Ольга Андрусенко.
2015-го Сергій повернувся до мирного життя. Знову зайнявся фермерством, став депутатом Софіївської сільради.
У перші дні повномасштабної війни Сергій знову вирушив на фронт. Був у найгарячіших точках — зазнав двох поранень, обмороження та черепно-мозкових травм. Та попри це чоловік до останнього не залишав свій підрозділ.
“Таких як ти просто одиниці. Завжди перший і завжди кращий. Завжди… Причому — кращий серед кращих. Про кого можна писати книгу. І про кого треба писати”, — згадує Сергія його побратим Кирило Недря.
“Ти був втіленням незламності. Справжній кремінь. Той, хто любив свою Землю, в усіх смислах цього слова. Твоя посмішка та жарти навіть на серйозні питання давали впевненості, що все добре і буде ще краще. Завжди уособлював справжнього чоловіка, сміливого, сильного, мужнього, доброго. Без перебільшення — справжній ГЕРОЙ”, — пише Олена Березовська.
Боєць загинув 8 травня 2023-го у бою під Кремінною. Без батька залишився син-першокласник. Сергієві Прудичу назавжди залишиться 37.
Світла пам’ять.