Щодня о 9 ранку українці згадують усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні згадаємо маріупольця Андрія Волика, якого розстріляли у власній автівці.
Про загибель Андрія написала його мама Анжеліка.
Андрій Волик працював на меткомбінаті імені Ілліча. Його застрелили окупанти, коли чоловік їхав на авто в Кальміуському районі Маріуполя, бо він був вдягнутий у кофту ЗСУ. Тоді знайомі попросили його перевезти речі.
“Це сталося на перехресті вулиць Рівна та Жигулівська, де він їхав на своїй улюбленій BMW E34. Все життя він кудись поспішав, завжди усім приходив на допомогу, про що мені дуже багато людей писали: “Дякуємо за хлопця”. Андрюша був душею компанії, у нього багато друзів, завдяки однокласникам з ЗОШ №21 та друзям з BMW клубу пам’ять про нього залишиться в кліпах”, — написала мама Андрія.
Пісню на честь Андрія написав його товариш по клубу BMW Єгор.
“Він стояв на російському блокпосту, рашисти махнули рукою, типу “проїжджай”. Андрій і поїхав зі свистом, адже це БМВ. Окупанти тоді побачили фліску і почали стріляти хлопцям у спину. Інший хлопець, який був у салоні, обійшовся пораненнями, Андрій загинув. Тіло хлопця не прибирали місяць чи півтора, а потім його поховали у братську могилу”, — розповів виданню Вчасно Єгор.
“Як я хотіла б повернути ті часи, коли ти був маленьким, згадати запах немовля і заколисувати тебе на своїх руках. Дивлюсь твої дитячі фото, ти такий пухкенький хлопчисько з живим поглядом, так хочеться почути ТОЙ твій голос. Добре пам’ятаю, як ти часто, вже не знаючи, як мене переконати, нив: “Мам, ну ти послухай!. І ти досі для мене маленький хлопчик. Дякую тобі, що у мене є привід пишатися, що саме я — твоя мама”, — написала мама загиблого Анжеліка.
Пізніше Андрія змогли перепоховати на цвинтарі у Виноградному.
Йому було 25 років.
Світла пам’ять.