Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, хто загинув через російсько-українську війну. Цього дня згадаймо киянина Федіра Бібіка. Він добровільно став на захист країни після початку повномасштабної війни та підірвався на міні поблизу Сіверська.
Про смерть захисника розповіла його сестра Ольга Саковська у коментарі Вільному радіо.
Федіру Бібіку був 41 рік. Він народився та жив у столиці, після школи вступив у кулінарне училище, однак закінчити його не встиг — призвали в армію. Федір служив у Києві, при штабі Міністерства оборони. Після цього чоловік закінчив з військовою справою — спочатку працював охоронцем, а після був комірником.
Стати на захист нашої країни Федір вирішив одразу після повномасштабного вторгнення. У перші дні великої війни чоловік пішов до військкомату, однак йому відмовили. Тож Федір став до лав волонтерів, а пізніше долучився до Київської ТРО.
“Він казав: “Якщо не я, то хто? Треба боронити країну від цих “рашиків”, я не хочу щоб вони прийшли до нас, тому їх треба зупиняти. І я не хочу, щоб йшов на війну племінник, бо він нічого ще в житті не бачив”. І ще він казав, що не повернеться додому, поки всю країну не звільнимо. Говорив, що скоро ще в Крим поїдемо з дітьми”, — розповідає сестра бійця Ольга Саковська.
Племінники та сестра для чоловіка були усім життям. Він був чуйною людиною, племінники Федіра обожнювали, ділиться Ольга. Сам захисник не мав власної родини — його батьки померли, тож жив разом із родиною сестри.
“Мої діти — це були і його діти. Він їх виховував, у моїх дітей була одна мати та два батька”, — каже сестра військовослужбовця.
Два з половиною місяці Федір проходив військову підготовку на Київщині, після цього влітку поїхав на передову. Чоловік став кулеметником, був у гарячих точках на Харківщині.
“Він коли пішов, то сказав, що стане кулеметником, бо так вирішив. Як говорять його побратими, він завжди намагався бути першим”, — ділиться Ольга.
У листопаді 2022 підрозділ Федіра Бібіка перевели у Донецьку область. Там чоловік також боронив найскладніші напрямки. Трагедія сталася 13 грудня поблизу Сіверська, коли захисники поверталися з позицій — вони підірвалися на міні. Федір сидів спереду, біля водія, та єдиний дістав смертельних поранень.
“Побратими кажуть, що навіть одразу не зрозуміли, що це міна, думали обстріл. Постраждав мій брат, постраждав водій і ще три хлопці. Але найбільше дісталося брату, усю взривну хвилю Федір взяв на себе, кажуть його побратими. Він ще понад три години мучився, бо та машина, яка поїхала їм на допомогу, теж підірвалася на міні”, — розповідає подробиці трагедії Ольга.
Весь час, поки Федір був на війні, він підтримував зв’язок із Ольгою та племінниками. Жінка каже, завжди знала де він, що потрібно купити, та як він себе почуває. Востаннє військовослужбовець написав Ользі за 2 дні до загибелі. У повідомленні він писав, як сильно любить сестру та племінників і сумує за ними.
Вшануймо захисника хвилиною мовчання.
Ольга Саковська звернулась до нас через форму зворотнього зв’язку. І ми б хотіли допомогти розділити горе утрати й іншим людям. Якщо ви хочете поділитись історією родича чи знайомого, життя якого забрала російсько-українська війна, — ви можете також заповнити форму на нашому сайті і наші журналісти зв’яжуться з вами.