Колообіг тепла в мережі

Як у Бахмуті працює котельня
та централізоване опалення
Розповідаємо "на пальцях", як батареї стають гарячими, хто дбає про тепло в оселях та чому в деяких котельнях взагалі нікого немає
Аби дізнатися, як у місті працює система опалення, прямуємо до однієї з котелень ТОВ "Бахмут-Енергія", що на Донеччині. Котельня заховалась у житловому кварталі у "новому мікрорайоні" на західній околиці Бахмута.
Фото: Вільне радіо
У просторій котельній залі — кімнатні пальми у великих горщиках та інші рослини. Деякі з них навіть квітнуть — у приміщенні досить тепло.

Обладнання тут працює настільки гучно, що розмови не чутно навіть з близької відстані. У приміщенні стоять 2 сучасних німецьких котли розміром з залізничну цистерну.
Фото: Вільне радіо
“
Їх встановили під час модернізації 11 років тому. Вони дуже потужні — 14,5 тисяч кіловатів, тому працюють обидва одночасно лише коли сильні морози!
— показує опалювальне обладнання майстер дільниці Любов Пилипчатина.
З датчиками, комп'ютерами та віддаленим керуванням
Любов каже: робітники цими котлами дуже задоволені ("З тими, що були, не порівняти!") Старі котли й зараз можна побачити у приміщенні, але ними вже давно не користуються.
Любов Пилипчатина. Фото: Вільне радіо
Через отвір працюючого котла видно синє полум'я: це згорає природний газ. Він підігріває воду, яку подають насосами по трубах до батарей у наші квартири. І так вода циркулює постійно.
“
До котлів підведений газ, повітря, ось вентилятори. Нагріта гаряча вода з котла поступає до теплообмінників (до яких підходить мережева вода з батарей, яка до того вже віддала своє тепло). У теплообмінниках є стиснуті тонкі пластинки, і з одного боку пластинки йде гаряча, "котлова" вода, а з іншого боку — "батарейна" вода. І саме тут передається тепло: вода знову нагрілася та пішла до споживача, а "котлова" вода знову повернулася у котел нагріватися
— пояснює фахівчиня.
Фото: Вільне радіо
За погодою на вулиці постійно слідкують датчики. В програму закладено, наскільки гарячою в залежності від температури повітря має бути вода у батареях споживачів. І роботою котла керує комп'ютер.
Фото: Вільне радіо
Всі показники роботи котлів виводяться на монітор на шафі управління. Процеси регулюються автоматично, за температурою води, яка має бути "на виході" до споживача. Кнопки в основному доводиться натискати лише коли котел розпалюють.
З топки котла відпрацьовані димові гази виходять через димохід — велику за діаметром трубу, гарячу на дотик. Температура цих газів може доходити до 100 °C. А далі вони виходять у повітря через дві труби по кілька десятків метрів заввишки та метр у діаметрі.
Фото: Вільне радіо
“
Викиди газів у атмосферу контролюються — у нас спеціальна людина є. Все тут за проєктом, як слід, в тому числі висота труби. Тут просто так ані лампу нікуди не викинеш, ані шмат скловати, ані азбест, — все збираємо та утилізуємо на спеціальних підприємствах з перероблення
— пояснює майстер нюанси дотримання ековимог.
Ще в котельній залі є вловлювач сторонніх предметів — "грязевик". Завдяки йому з води, яка циркулює трубами опалення, вдається вилучити різні речі, яких у мережі не має бути.
Грязевик ліворуч. Фото: Вільне радіо
“
В ньому стоїть сітка, яка затримує можливі механічні домішки; навесні ми його відкриваємо та чистимо. Була сорочка одного разу, пляшка, палки та тріски усілякі, — незрозуміло звідки. Звісно, пляшка через батарею у мережу не потрапить. Буває таке, що коли ми "робимо трасу", то замінюємо великі ділянки труб, де й діаметри великі (426 мм — уявіть собі труби діаметром майже пів метра!) І сторонні предмети іноді випадково потрапляють у мережу: хтось десь недодивився, а хтось може й спеціально кинути…
— пояснює працівниця "Бахмут-енергії".
Котельня на Ювілейній опалює 1,5 чималих житлових квартали у цій частині міста. І все, що відбувається у цьому приміщенні, в режимі онлайн контролює диспетчерка у центральному офісі "Бахмут-Енергії".
Фото: Вільне радіо
Вона бачить не картинку з камер спостереження, а поточну ситуацію у вигляді технічної схеми з даними від різних датчиків та вузлів. І так — по кожній з котелень, яких всього тут у підпорядкуванні 38.
Зліва - схема роботи у реальному часі котельні по Ювілейній, справа - стан всіх котелень "Бахмут-Енергії". Фото: Вільне радіо
“
Я бачу, як працюють насоси, ось він зелений. Якщо він аварійно зупиняється, я можу перевести котельню на другий. Я мишкою можу управляти, незалежно від того є там співробітник чи ні. Ось тут система показує робочий тиск води у мережі, і якщо він падає, я маю реагувати. Ось вказана температура з датчиків "подачі" та "обрату". Сюди ж приходять і повідомлення про якісь аварійні ситуації
— пояснює диспетчерка "Бахмут-Енергії" Марина Махоніна.
За даними диспетчерки, в день нашого візиту вода, яку подавала котельня у тепломережу (тобто "подача") була розігрітою до 69,4 °C. А назад у котельню поверталась вода температурою 52,4 °C ("обрат"). На вулиці того дня було -6 °C.
Фото: Вільне радіо
Пів року — сон з телефоном "в обіймах"
Любов Пилипчатина працює у головного міського теплопостачальника близько 40 років і знає всі процеси "від А до Я". У зоні її відповідальності — 8 котелень.

Робочий день Любові починається з 07:30 й завершується, якщо все нормально, о 16:30. Нині тут все автоматизовано, тому йти у цю котельню не потрібно.
Фото: Вільне радіо
“
Я тут не чергую, я спокійно вдома сплю. Ну, як спокійно? Насторожі, звісно, весь час "обійнявшись" з телефоном. Ми довіряємо й автоматиці безпеки, й автоматиці регулювання. Диспетчерка цілодобово спостерігає за нашою котельнею, ці дівчата не сплять.Буває, працюєш уві сні… Приходиш на роботу, а вже ніч відпрацював!
— сміється жінка.
Фото: Вільне радіо
Нештатні ситуації тут час від часу трапляються, каже Любов. Але працівники сприймають це як данність.
“
Нещодавно, як пам'ятаєте, шторм був, довелося недоспати. Котельня зупинилася через миготіння електрики. А електрика — це все: і тиск, і котел, і газ. О пів на першу ночі диспетчерка побачила, подзвонила та чергову машину за мною надіслала. І фахівець з автоматики сюди приїхав, і газівник. Це наша звичайна робота
— каже жінка.
Опалювальний сезон зазвичай починається 15 жовтня та закінчується 15 квітня, але часто ці дати коригують у будь-який бік через погодні умови.
“
Було таке, що ми опалюємо, а люди просять: "Ну, будь ласка, вже вимикайте опалення". Доводиться зупиняти раніше. Але все одно це вирішує місто, виконком, а не ми самі схотіли. Наприклад, найменша температура, до якої тут нагрівається вода, — це 42,5 градуси. Це коли на вулиці стає зовсім тепло
— пояснює Любов Пилипчатина.
Навесні "Бахмут-Енергія" починає замінювати аварійні ділянки тепломережі, якщо такі є. Фото: Вільне радіо
Вона каже: коли навесні котли зупиняють, тиша "тисне на вуха".
“
Але роботи від цього тільки додається, причому багато. Починаємо усі ремонтні роботи: і котли міняємо, і насоси, і теплотраси. В один ремонтний період ми можемо замінити лише на моїй ділянці більше трас, ніж всі разом за декілька років замінювали. У 1990-х ми в основному працювали на аварії та ремонти
— каже жінка.
Зливання води та дерева на трубах: що дратує тепловиків
Продовжуємо розмову в операторській — це невеличка кімната, де стоїть комп'ютер, який контролює роботу котлів та відображає всі робочі процеси у котельні.
“
Ми бачимо тут усю картину, не "бігаючи" всією котельнею
— каже Любов Пилипчатина.
Слідкувати тут є за чим. Наприклад, справжнім лихом минулих років були втрати води у системі: люди у квартирах зливали воду з батарей.
Фото з відкритих джерел
“
Захотіли прогнати воду через свої батареї: їм здалося, що у них холодно. І замість того аби замінити батарею чи стояк, які може два терміни вже відпрацювали та погано проводять тепло, вони нумо зливати воду. Дехто брав воду для якихось потреб. А у нас в мережі має бути певний тиск води! Бо тоді нагору до 9-10-поверхівок вода просто не потрапляє. Або у системі утворюються повітряні пробки
— згадує фахівчиня.
Зазначимо, таке нещодавно було в Торецьку, де місто близько місяця залишалось без води внаслідок аварії у "сірій зоні". Через це окремі квартали залишались майже без води. Тож для технічних потреб деякі тореччани використовували воду з батарей.

Та користуватися такою водою небезпечно — комунальники додають у неї хімікати.
“
У фільтрах ми робимо регенерацію, солями пом'якшуємо воду, і вона стає "неприкипною". І потім проводимо знекиснення препаратом "Гідроікс" через дозатори, оскільки кисень дуже сильно "з'їдає" метал труб, і на них утворюються свищі. За хімічним складом води у мережі щодня слідкує лаборант — перевіряє воду й "котлову", й "мережеву". Адже котли дуже дорогі, і непідготованою водою можна їх зіпсувати
— розповідає Любов.
Ремонт пориву мережі водопостачання під Торецьком 19 вересня 2019. Фото: пресцентр штабу ООС
Якщо ж труби "рве", підприємство має терміново виявити й усунути порив (до речі, у Бахмуті довжина тепломережі — 70 км). Адже циркуляція води між будівлями та котельнею стає неможливою. Тому важливо, аби над цими трубами нічого не було.
“
Вздовж теплотрас не можна висаджувати дерева. Був навіть такий курйоз: коли ми приїздили за дозволом спиляти таке дерево, ми чули у "Зеленбуді": "А навіщо ви свою трасу проклали під нашими деревами?" Ми думали, вони жартують, але ні, вони казали серйозно…
— каже жінка.
Працювати доводилось навіть під час обстрілів
В середині котельні спадає на думку, наскільки такі об'єкти (які ще відносять до критичної інфраструктури) стають уразливими та небезпечними під час бойових дій. Газоповітряна суміш вибухонебезпечна — як і поточна ситуація в регіоні.
Фото: Вільне радіо
Любов Пилипчатина каже, що у 2014-му працювали й під час активної фази протистояння влітку.
“
Траси міняли, пролітали різні снаряди — не безпосередньо над нами, але десь недалеко, бо ми їх навіть бачили. Працювати продовжували, що ж ховатися
— згадує вона.
Наслідки 2 артилерійських обстрілів міста у лютому 2015. Фото з відкритих джерел
Проходити пік опалювального періоду в екстремальних умовах війни в Бахмуті навчилися і взимку 2015-го, коли декілька районів міста потрапляли під артилерійські обстріли окупантів.
Не тільки газ: чим ще опалюють будівлі у Бахмуті
З усіх котелень у підпорядкуванні "Бахмут-Енергії" 27 працюють в автоматичному режимі, без персоналу, а на 11 має бути оператор. І всім цим керує з Центру управління одна-єдина людина за комп'ютером. Ці котельні опалюють будівлі у Бахмуті, Іванівському та Красній Горі.
“
Ми опалюємо житлові будинки, бюджетну сферу (лікарні, школи, дитсадки та інші бюджетні заклади), інших споживачів (банки, магазини, торговельну мережу) та приватні фірми. 76% споживачів наших послуг — це населення
— каже в.о. начальника ТОВ "Бахмут-Енергія" Сергій Логвинов.
Сергій Логвинов. Фото: Вільне радіо
Дві з цих котелень здатні працювати на альтернативному паливі — пелетах. Їх виготовляють з тирси, стружки, соломи, соняшникового лушпиння та інших рослинних відходів. Пелети добре горять і викидають в атмосферу у 15 разів менше вуглекислого газу, ніж при спалюванні традиційного палива.
“
Одна котельня — в Ступках, у межі міста. Вона комбінована — є й котел на газу, тож ми можемо перемикатися. Весь грудень вона у нас працювала на пелетах, опалюючи школу та садок. Інша котельня по Маріупольській, на самих пелетах опалює гуртожиток інязу
— розповідає начальниця виробничо-технічного відділу Марина Чумачок.
Марина Чумачок. Фото: Вільне радіо
Ціна на газ для опалення помешкань стабільна, зазначає очільник підприємства.
“
Від світової ціни на газ ця ціна поки не залежить та тримається стабільно на рівні близько 8 грн. Аналогічно й ми: для опалення домів населення закуповуємо газ за пільговою ціною у 7,42 грн
— розповідає Сергій Логвинов.
Для бюджетних організацій ціна на газ теж фіксована — 16,5 грн. А от для всіх інших вона залежить від ринкової ціни на газ. За словами очільника "Бахмут-Енергії", у січні кубометр блакитного палива на світовому ринку коштував 38 грн.
Чому власники "індивідуалки" теж мають платити за опалення у під'їзді
Керівник підприємства Сергій Логвинов каже: практично у всіх багатоквартирних будинках на вводі гарячої води від котелень стоять лічильники. Незважаючи на це власникам "індивідуалки" теж доводиться платити за опалення спільних територій у домі.
“
8% тепла від лічильника йде на функціонування — це те, що залишається всередині дому, але не потрапляє у квартиру. Тобто 92% тепла потрапляє у квартири, а 8% залишається у загальній системі дому. Вартість цих 8% тепла розподіляють між усіма квартирами, в тому числі й тими, які вже відключилися (від централізованої системи опалення, — ред.)
— пояснює голова бахмутських тепловиків.
Фото: Вільне радіо
Тож аби у квартирах було тепло, мешканці багатоповерхівок мають дбати про збереження тепла у своїх будинках.
“
Щоб не сквозило, щоб утеплили, вчасно замінили стояки. Тому що внутрішньодомова розводка системи опалення має працювати не більше ніж 25 років. А часто й густо вони по 2-3 терміни відпрацьовують
— каже працівниця "Бахмут-Енергії".
Любов Пилипчатина зазначає: зрозуміло, чому люди встановлюють індивідуальне опалення. Але і як комунальниця, і як споживачка цієї послуги вона "за" централізоване опалення.
“
У квартирах живуть різні люди, вони змінюються — старіють, стають немічними. А котел у квартирі — річ доволі небезпечна. Ось і чекаєш, що він тобі зробить… Інший бік, уявіть: у кожного цей котел димить, в тому числі й у моїх сусідів. І коли погода тиха, весь їхній дим у мене у квартирі. Я ще розумію, коли ставлять котел на дім (як в одному з домів по вул. Першина, вище за податкову службу. У них нагорі стоїть котельня)
— пояснює Любов Пилипчатина.
Буває й навпаки: деяким ОСББ занадто спекотно, і вони просять тепловиків "прикрутити" опалення. Але самі працівники "Бахмут-Енергія" того не роблять.
Фото: Depositphotos
“
Ми тільки покажемо, як це робиться. Це може зробити офіційний представник будинку на будь-якому домі, де стоїть лічильник (а вони є майже у всіх домах). Можна проток зменшити: ви коли руки миєте, кран можна сильніше відкрити, а можна менше. Ось таким самим чином й опалення дому
— каже очільник "Бахмут-Енергії".
Але з досвіду роботи Сергія Логвинова, мешканці такого будинку ніколи не бувають вдоволені результатом.
“
Комусь стає холодно, а комусь спекотно, і так завжди буває. Люди ніколи не прийдуть до спільної думки. Я вже знаю, такий досвід є. "Хочеш зекономити — вдягай на себе теплу кофтину" — принцип такий
— зазначає співрозмовник.
Для того, аби ефективніше регулювати споживання тепла у будинку, встановлюють індивідуальний тепловий пункт (ІТП). Він автоматично регулює подачу тепла в будівлю, але коштує близько 400 тис. грн. Тож поки що таких пунктів немає в жодній багатоповерхівці Бахмута.
Індивідуальний тепловий пункт. Фото: www.ternopil.eu
“
Вони є у деяких школах та садках. Усі школи, які потрапили під програму модернізації, обов'язково йдуть зі встановленням ІТП. Але у домах це складно регулювати: одній людині 22 градуси — це холодно, іншій — спекотно
— зазначає очільник "Бахмут-Енергії".
"Тропіки" у минулому та оптимізація нині
Для того, аби ефективніше регулювати споживання тепла у будинку, встановлюють індивідуальний тепловий пункт (ІТП). Він автоматично регулює подачу тепла в будівлю, але коштує близько 400 тис. грн. Тож поки що таких пунктів немає в жодній багатоповерхівці Бахмута.Третина зали в котельні по Ювілейній зайнята старим пароводяним бойлером та обладнанням, яке вже відпрацювало своє. Потім звідси, як у "донора", іноді брали запчастини, потрібні іншим котельням. Тут у паровому котлі воду спочатку перетворювали на пар, який потім нагрівав воду для тепломережі.
“
Це було набагато складніше й небезпечніше, й дорожче, і тут завжди мала бути людина. Ми відійшли від цього
— каже майстер дільниці.
Декілька десятиліть тому, коли газ коштував копійки та надходив у великих обсягах, такі котельні всередині були справжніми оазами. Наприклад, у котельні по вул. Рум'янцева у 1980-х були облаштовані резервуари з водою, які більше нагадували басейни, художньо викладені різнокольоровою плиткою зі шматочками дзеркала. У цій самій котельні колись працювала й наша співрозмовниця Любов Пилипчатина.
Котельня по вул. Рум'янцева на початку 1980-х. Світлини з сімейного архіву Наталі Жукової
“
Я туди прийшла, ми в халатиках ходили по котельні з коротким рукавом. Папужки там були, рибки плавали
— згадує Любов.
Та все це в далекому минулому. На початку 2000-х, коли Росія почала шантажувати Україну газом, мережу теплопостачання довелось оптимізувати. Від цієї котельні залишився лише холодний скелет: скляні вікна скрізь побиті, гігантські котли здали на металобрухт.

Нині ж територію колишньої котельні обживає Комбінат комунальних підприємств: тут тепер стоїть їхня техніка, в тому числі — для поховання померлих від "ковіду". А у колишньому "червоному кутку" котельні облаштували сучасну холодильну камеру для небіжчиків.
Разом з цією котельнею в місті в різні роки припинили роботу ще кілька. Це роблять, аби система опалення була економічно доцільною: якщо з мережі можна "безболісно" вивести якусь котельню, її закривають.
Фото: Вільне радіо
“
У 2021-му ми під'єднали до котельні по Миру, 15 споживачів, які раніше отримували опалення від котельні №7 по вул. Миру, 10 (тобто наше "лікарняне містечко"). Далі ми проведемо реконструкцію котельні по Миру, 15 та її автоматизацію
— наостанок каже про зроблене та заплановане начальниця виробничо-технічного відділу "Бахмут-Енергії" Марина Чумачок.