Підтримайте Вільне Радіо
Влітку 2025 року краєзнавиця з Бахмута придбала на онлайн-аукціонах шість історичних фотографій, на яких зафіксоване місто часів нацистської окупації. На кадрах — центральна площа з пам’ятником Артему, поховання солдатів Вермахту та промислові будівлі, які поки не вдалося ідентифікувати. Розповідаємо, що саме показують світлини, які збирає бахмутянка.
Про це Вільному Радіо розповіла краєзнавиця Наталя Жукова, яка придбала історичні кадри Бахмута.
“Із шести фотографій лише одна відносно великого розміру, а решта дуже маленькі — завбільшки з поштову марку. Тому я їх віддала на сканування”, — ділиться краєзнавиця.
Сюжети перших світлин уже знайомі.
“Дві маленькі фотографії — це пам’ятник Артему роботи Івана Кавалерідзе на площі Свободи у центрі Бахмута”, — каже краєзнавиця.
На другому фото з цим самим пам’ятником видно також зруйновану двоповерхівку, від якої залишилися лише зовнішні стіни.
“У підписі до фотографії зазначено, що вона зроблена 30 квітня 1942 року. Інші написи розібрати неможливо — вони надто дрібні. Це можна пояснити тим, що у військових було обмаль місця, а фото користувалися великим попитом і були дорогими”, — додає бахмутянка.
Ще одна невелика фотографія має підпис “квартір” німецькою мовою — місце розташування військових.
“Ймовірно, це було місце розквартирування автора. Хто саме зробив ці знімки — невідомо. Цю світлину продавали у комплекті з іншою, тому я придбала обидві. Але ми ніколи не дізнаємося, який це будинок і де він розташований”, — говорить Наталя Жукова.
Окрема світлина — поховання солдатів Вермахту в центрі Бахмута.
“Продавці фотографії з хрестами та будівлею палацу культури (який у різні роки мав імена Леніна та Мартинова) дуже цікаво її ідентифікували. Автор, спираючись на прізвища померлих на хрестах, звірив дані з німецькою базою, де вказано, хто і де похований. Так вдалося підтвердити, що цих людей ховали саме в Артемівську у 1941–1942 роках”, — пояснює бахмутянка.
Ще дві фотографії маленького формату зображують завод чи інші промислові споруди. Їх найбільше прагнула отримати краєзнавиця.
“На кожній із цих фотографій є по два написи. Рукописний текст поки розшифрувати не вдалося”, — говорить Наталя Жукова.
“На перший погляд у написах не згадується Артемівськ чи Бахмут. Це насторожує, бо слово “Артемівськ” видно зверху іншим почерком, і складається враження, що його додали пізніше. Будемо ще з’ясовувати всі обставини. Не схоже, що це обман, бо на аукціоні ніхто не ризикує отримати негативні відгуки. Тому прошу “допомоги залу” — можливо, хтось із читачів впізнає, яке це може бути підприємство”, — звертається краєзнавиця.
“Я збираю ці фотографії, аби відтворити історію Бахмута. Коштують вони від 10 до 20 євро. Можливо, роблю це з надією побачити унікальні кадри, які, немов мозаїка, доповнюють історію нашого міста. Якби я їх не придбала, вони могли б назавжди “загубитися”. Я не раз бачила, як фотографії Бахмута, які я не купувала, перекуповували росіяни й перепродавали вже удвічі чи утричі дорожче на російських платформах. Звідти їх викупити значно складніше, адже доставка з Росії практично неможлива”, — ділиться Наталя Жукова.
Раніше ми показували, який вигляд мав Бахмут у 1941–1943 роках в об’єктиві доктора Лео Ензеля. Серед світлин були кадри річки Бахмутки, яка щосезону розливалась до Миколаївської церкви, ймовірний недобудований танковий завод, басейня та вулиці на Забахмутці.
У другій добірці історичних фотографій Бахмута — Алебастрові штольні та місце страти сотень євреїв, заводи, згорілий палац культури, пам’ятники революціонерам і відома всім бахмутянам “Топталівка”.