Черкаська ОТГ — сільська громада поблизу Слов'янська. Всі її села розмістились вздовж дороги обласного значення. Це допомагає у транспортному питанні — доїхати в громаду на автобусах можна впродовж всього дня. Ми їдемо сюди на авто, обганяємо автобус "Слов'янськ-Майдан". І він не єдиний їздить сюди регулярно. Майдан — назва одного із найвіддаленіших від Слов'янська сіл ОТГ. Села населені по-різному. Якщо всього в громаді живе приблизно 9,5 тисяч людей, то в селі Шнурки є лише кілька заселених хат.

Центр громади ㅡ селище Черкаське. Тут на 3 людей на зупинці бачимо 6 магазинів. Є і господарчі товари, і продукти, і кафе. Всі ㅡ на одному "п'ятачку" з міні-ринком. Селищна рада "заховалась" серед будинків. До неї після дощу їдемо грунтовою розмитою дорогою.

Знаходимо не одразу.

На двоповерховій будівлі вивіска — "амбулаторія". А от всередині висить стенд з робочими годинами ради. Територія медичного закладу давно не ремонтувалась капітально. Але вікна стоять пластикові. До голови громади треба йти на третій поверх. Ліфта тут немає.

В сільській раді сучасний ремонт. Приміщення оновили нещодавно.

До очільника громади Сергія Падалка вдається потрапити не одразу — в нього вранці кілька нарад. І вже після них голова починає зустріч зі слів: "Мені вже треба було повернутися, а я ще ніяк не поїду".

Вже і під час зустрічі телефон (звичайний, кнопковий) дзвонить ледве не що 5 хвилин.

Черкаська громада — одна з перших сільських громад Донеччини. В 2015 році тут об'єдналися 4 ради. Відтоді вони не залежать від району. Одним із досягнень стала вже готова детальна карта територій. Тобто генеральний план та всі можливості для інвесторів є в онлайн доступі.

Зробити такий детальний аналіз допомогли міжнародні донори. А додаткові гроші від держави — інфраструктурну субвенцію — вклали у благоустрій.

Але тут невелика хитрість — асфальтованих доріг в громаді мало. Тих, які на балансі ОТГ — ще менше. А от на те, щоб прокласти дороги з нуля, грошей зараз немає. Потрібні мільйони гривень. Почнуть з дороги до амбулаторії та до сільської ради. Проєкт на цю ділянку вже готовий. А згодом планують взятися і за інші села.

Одне з активних сіл Черкаської ОТГ — це Привілля. Єдина школа в населеному пункті — будівля радянських часів зі старими вікнами та дверима — стала прихистком для тих, хто прагне змін та розвитку.

Вчителі організувалися в громадську організацію "Спілка активних громадян Привілля" і шукають гранти, запрошують до себе бізнес-тренерів та їздять на навчання самі.

Після часткового облаштування їдальні, вибороли гроші також на курси для жінок з села "як заробляти в інтернеті", огорожу для школи, облаштування кімнати для проведення тренінгів. Є ідеї, які поки не підтримали, але це не зупиняє, ㅡ каже Юлія.

Потрібні гроші також на облаштування школи. Зараз в коридорі, де на тенісний стіл поглядає Шевченко, застарілий ремонт. Така ж ситуація і в більшості класів.

Зате опалення тут сучасне — пелети.

Перехід на пелети — це практика, яку хочуть використовувати по всій громаді. За ще одним проєктом пелетна котельня вже підготована для школи, амбулаторії, селищної ради та будинку культури. Поки її не запустили, але за прогнозами таке опалення буде коштувати бюджету вдвічі дешевше.

У не сніжну пору в Черкаській ОТГ все одно є білі дороги та терикони. Їх видно майже одразу при в'їзді в центр селищної громади. Такий колір дає крейда, яку видобувають в цих краях та фасують на місцевому крейдяно-вапняному заводі.

Завод — одне із підприємств, яке наповнює бюджет громади. Тут працюють і місцеві, і мешканці сіл сусідньої Харківської області. Вони не закривалися навіть в період активних бойових дій в районі Слов'янська. Тримаються і тепер.

Територія у підприємства велика. Будівлі тут старого типу, розкидані на відстані в кілька десятків метрів. Так будували в радянські часи: щоб з розмахом та масштабом. Зараз же це незручно та затратно, бо мішки доводилось возити між приміщеннями машинами та завантажувати-розвантажувати зайвий раз. Будівлі зовні виглядають так, наче закинуті. У них частково вибиті шибки та тьмяний колір стін. Але потужності тут є.

Напряму зі споживачами завод не працює. Продають крейду, як сировину. Вона стає наповнювачем.

У крейдяного заводу є і плани розширення. У конкурентів, які закрилися, купили частину додаткового обладнання — тестують його. Думають і над тим, що робити зі своїми відходами виробництва. Та це лише в планах, на які потрібні гроші з прибутків. А взимку їх менше.

Роботи в селах Черкаської ОТГ мало. Є кілька фермерів, які обробляють землю, але у них часто все автоматизоване.

Та є й інші приклади сіл. Так, в Новомиколаївці є фермерське господарство "Верес". Його очільник громади ставить в приклад, згадують і місцеві мешканці. Власник бізнесу наймає місцевих людей на роботу, а з прибутків час від часу допомагає громаді.

4,5 га територій "Вереса" розкинулися серед полів, але близько до місцевих хат. Вздовж дороги до в'їзду висаджені декоративні рослини, а першими з території виглядають коні. Кілька скакунів — це хобі власника, але не профіль підприємства.

Господарство спеціалізується на вирощуванні корів. Зараз, за даними місцевої ветеринарки, їх тут живе понад 1200 голів. З кінця 2019 ця ферма офіційно отримала статус племзаводу з розведення великої рогатої худоби абердин-ангуської м'ясної породи. Або ж просто: живої "мармурової яловичини"

Корови бігають і у вольєрах на вулиці, і у критих.

Окремо облаштовані загони для корів, які тільки народили та їхніх телят. Це металеві конструкції всередині комплексу.

Оціночне судження журналістів: Це найчистій корівник, в якому ми колись були. І тут немає запаху корівника.

Роботи у господарстві тут більше на вулиці. У худоби час від часу потрібно прибирати, а також оглядати її. "Рук" не вистачає. Тож, шукають працівників.

Та саму Юлію і робота в селі не втримала, щоб тут жити. Тож щодня їздить на ферму з Краматорська.

Їдуть з села постійно, визнає голова ОТГ. В тому числі через нестачу роботи. Так, вже 4 з 11 сіл громади можуть скоро перестати існувати — там живуть самі пенсіонери, і тих мало.

Ставку на розвиток для дітей в громаді зробили в селі Олександрівка. Село з єдиною асфальтованою дорогою — яка йде по центру. Місцева школа стала опорною.

Її відремонтували, закупили обладнання. Наприклад, тут є окремі майстерні зі столярної майстерності та швацької справи.

Навчаються у школі діти з усіх населених пунктів громади.

Далеко — це за місцевими мірками близько пів години на шкільному автобусі. Машиною від одного краю громади до іншого можна проїхати хвилин за 20.

Опорна школа розрахована на 250 дітей, але зайняті все одно не всі місця. Тож знайшли можливість і частину приміщень віддати в оренду.

На базі школи функціонує інклюзивно-ресурсний центр. Тут працюють з дітьми від 2 до 18 років. Їдуть займатися зі спеціалістами не лише мешканці ОТГ, а й Слов'янського району загалом.

В сусідній будівлі від школи зробили молодіжний центр.

Але відремонтували його наполовину. Оснастили зал для дискотек та заходів, облаштували спорт-зал з різноманітними тренажерами. Тут проводять гуртки: танцювальні, вокальні, фітнес.

А от актова зала очікує свого ремонту.

Зараз акцент зробили на садочку в Черкаському. Там залишилось докупити меблі. Групи планують відкрити в березні.

Черкаська громада — єдина на Донеччині, де соціальні об'єкти розкидані по кількох найбільших селах. Зазвичай все будують в адміністративному центрі. Такий самий принцип розділення в ОТГ є й в культурі. Місцеву систему реформували, об'єднали будинки культури та бібліотеки. А також у кожного села тепер є профіль розвитку. Наприклад, головна родзинка громади знаходиться в Прелесному — Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості.

В музей оформили українське подвір'я, яке було в тутешніх селах в 19 столітті. Хата, вітряк, кузня, комора, колодязь, вулики — разом вони — це цілісний ансамбль.

В майстернях можна працювати. В кузню, за старими принципами, кличуть подивитися на процес лише хлопців. Посилаються, що раніше дівчатам було зась, то й тепер хіба оглянути швидко та вийти. І йти до хати. Там вже можна спробувати себе в майстерності на ткацькому станку.

Проводять в музеї також майстер-класи з писанкарства. Але головна туристична подія тут ㅡ у квітні. В Прелесному вже три роки поспіль проводять Фестиваль сучасного фольклору.

У 2020 році фестиваль планують провести 25 квітня. А от музей працює впродовж всього року. Як і громада.

За 4,5 роки існування Черкаської ОТГ в громаді залучили кілька проєктів, мають контакти з бізнесом, шукають інвесторів. Але часом у місцевих мешканців є проблеми "однієї вулиці". І тут зміну підходів влади побачили не всі. Наприклад, залишаються питання до вуличного освітлення — воно не всюди є.

Досі в громаді немає свого Центру надання адміністративних послуг. Свого бюджету громаді на такий проєкт не вистачить, тож допомагала держава. Та зараз є самі бетонні стіни.

Тож, паспорти мешканці громади, як і раніше, їздять оформлювати у Слов'янськ.
Крім того, після складання карти земель громади, з'явились дані про нові підтоплені території та безхозні лісові ділянки. А це не тільки природні надбання, а й додаткові витрати з бюджету.