Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — захисник із Часового Яру Сергій Дорохов. Чоловік боронив рідну Донеччину та загинув, потрапивши під російський обстріл.
Про Сергія Дорохова розповіли на сторінці проєкту “Ті, хто тримає небо. Віртуальний музей Бахмута”.
Сергій Дорохов народився 24 жовтня 1968 року в Часовому Ярі, навчався у Дружківці. Закінчив училище №77 за фахом зварювальника. Після строкової служби працював водієм у пожежній частині Бахмута, згодом — у поліції. Одружився з коханою Тетяною, у подружжя народився син Олександр. Після виходу на пенсію за вислугою років продовжував працювати в охоронних фірмах.
До війська Сергій приєднався на початку повномасштабного вторгнення. Серед побратимів мав позивний “Іванич”.
“Вже 26 лютого чоловік зібрав речі і сказав — все, пішов до військкомату. Записався до місцевої тероборони. Син теж хотів йти з ним. Але Сергій відрізав: це наша війна, а не вашого покоління. Він завжди казав, що не стане відсиджуватися, якщо буде великий наступ”, — згадує дружина Тетяна.
Разом із земляками Сергій Дорохов тримав позиції, будував укріплення навколо рідного міста. Захищав Донеччину разом з другом Сергієм Кулаковим. Вони познайомилися ще під час роботи в правоохоронних органах.
Товаришували та підтримували один одного чоловіки і на фронті. Загинули вони разом у жовтні 2022 року, потрапивши під російський артобстріл. “Їхні тіла так і не змогли забрати, бо позиції були втрачені. Але був свідок, який бачив пряме влучання, тому воїни визнані загиблими, а не зниклими безвісти”, — розповідають у віртуальному музеї Бахмута.
Сергія Дорохова близькі запам’ятали товариським, добрим, з гарним почуттям гумору. Чоловік любив авто і кулінарію.
“Як Сергій любив автомобілі — це була його пристрасть! А ще, усі друзі знали, що він обожнював мультфільми про Вінні Пуха — на кожен його день народження вони заходили до нас у супроводі пісеньки цього ведмедика. Він взагалі любив, коли до нас приходили гості. В перші дні весни збирав друзів на куліш чи банош, бо дуже любив готувати. І він обожнював котиків — майже на всіх світлинах з фронту він теж з “бойовими” котами”, — розповідає Тетяна.
Сергій Дорохов нагороджений Нагрудним знаком “За зразкову службу”.
У бійця залишилися мати, брат, дружина та син. Сергій загинув за два тижні до свого 54-річчя.
Світла пам’ять полеглому захисникові.