Підтримайте Вільне Радіо
Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — військовий з Полтавщини Анатолій Марюхніч. Життя чоловіка обірвалося під час бойового завдання у Волноваському районі на Донеччині.
З донькою Анатолія Анастасією журналісти Вільного Радіо зв’язалися через соцмережі. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Анатолій Марюхніч народився 21 березня 1981 року у місті Карлівка на Полтавщині. У 1996 році закінчив гімназію № 5 імені Ніни Герасименко. Під час навчання був активним, небайдужим до несправедливості, згадують рідні. Після школи у 1999 році закінчив Карлівське професійно-технічне училище № 50 за спеціальністю “тракторист-машиніст широкого профіля і водій автомобіля”.
Після навчання Анатолій служив строкову службу у ЗСУ. А згодом працював у рідному місті охоронцем та слюсарем.
Анатолій був доброю та ініціативною людиною, завжди приходив на допомогу. А вільний час намагався проводити разом з родиною.
“Ми всією сім’єю могли разом десь піти прогулятись, кудись поїхати. — згадує донька Анастасія. — А ще він дуже любив ремонтувати машини, та рибалити”.
Після початку російської агресії у 2015-2016 роках Анатолій брав участь в боях на Сході, отримав відзнаку за мужність та відвагу.
Знову приєднався до війська Анатолій після початку повномасштабного вторгнення у 2023 році. Служив на посаді помічника гранатометника 1 батальйону, бригади 3017,в/ч 3052 НГУ. Серед побратимів мав позивний “Мара”.
Анатолій боронив Донецьку область від загарбників. Останній бій захисник прийняв 8 липня 2025 року. Він дістав смертельне уламкове поранення під час бойового виїзду поблизу Вільного Поля Волноваського району. Поховали Анатолія на Алеї Героїв центрального кладовище у Карлівці.
Рідні створили петицію з проханням надати Анатолію Марюхнічу звання Героя України.
“Тато для мене — найкраща і найдорожча людина в світі. Він завжди був доброю, чесною, відповідальною людиною, для нас він Герой. Був чудовим сином, братом, чоловіком, батьком та вірним товаришем”, — розповідає Анастасія.
У Анатолія залишились дружина, дві доньки, мати та брат.
Йому назавжди залишиться 44 роки.
Світла пам’ять полеглому захисникові.