Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Дмитра Борзикіна. Усе життя чоловіка було невідривно повʼязане з технікою. Навіть під час військової служби він виконував обовʼязки водія.
Про Дмитра Борзикіна розповіли на сайті Торецької МВА та сторінці міського голови Черкас Анатолія Бондаренка.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Дмитро Борзикін народився 30 квітня 1990 року в Торецьку. Хлопець із дитинства проявляв цікавість до техніки: любив ремонтувати і створювати власноруч різні механізми. Тож після девʼяти класів школи №17 у селищі Нью-Йорк вступив до Ясинуватського професійно-технічного училища на слюсаря-ремонтника електрообладнання ручного зварювання.
Здобувши освіту, Дмитро працював на станції технічного обслуговування в Торецьку. Деякий час також був далекобійником.
“Відзначався працьовитістю, добрим серцем і щирістю. Любив подорожувати, відвідав багато куточків України, мав друзів у різних містах”, — написали про нього в Торецькій МВА.
У квітні 2025 року Дмитро став на захист України від російських окупантів. Він виконував обовʼязки водія в механізованому батальйоні 159 окремої механізованої бригади. Під час служби захисник зазнав вибухо-теплового поранення, внаслідок якого помер 28 серпня в лікарні Харкова.
Поховали Дмитра 11 вересня 2025 року на Алеї Героїв у Черкасах. У місті на нього чекали мати й сестра.
Вічна памʼять.