Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — Володимир Щербаков. Чоловік усе життя прожив у рідному Слов’янську, де працював і створив родину. Тут залишався і з початку повномасштабного вторгнення.
Про загибель чоловіка повідомили у Слов’янській міській військовій адміністрації.
Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Володимир Щербаков народився 8 листопада 1954 року у Слов’янську. Спочатку закінчив місцеву школу №1, а потім аграрний коледж.
Після навчання працював трактористом, слюсарем та механіком.
“Любив займатися домашнім побутом, вихованням онучок. Чудово готував, любив тварин та природу. Був дуже життєрадісним і позитивним, завжди готовим прийти на допомогу близьким, сусідам, знайомим”, — пишуть у пресслужбі Слов’янської МВА.
Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, Володимир залишився у Слов’янську. 20 липня 2025 року російська армія вдарила по місту.
Внаслідок ударів чотирма безпілотниками руйнувань зазнали 16 приватних будинків, три нежитлові приміщення та сім авто. Тоді ж загинув Володимир Щербаков.
“Життя чоловіка обірвав нічний ворожий удар, який прийшовся в будинок у провулку Козацькому, де мешкала родина Щербакових”, — уточнюють у пресслужбі МВА.
Поховали чоловіка на Північному кладовищі у Слов’янську. У нього залишилися дружина, дочка та дві онуки, які зараз в евакуації.
Світла пам’ять.