Данило Чуфаров з Маріуполя з дитинства має порушення зору, але попри це здобув десятки перемог на міжнародних змаганнях з параплавання та встановив декілька світових рекордів. Зараз маріуполець активно готується до Паралімпійських ігор 2024 року, які почнуться в кінці серпня. Журналісти Вільного радіо побували на тренуванні чемпіона світу та претендента на найпрестижнішу спортивну медаль.
На старт, увага, свисток. В басейн швидше за блимання ока пірнає чоловік у затемнених окулярах. Наступні кілька метрів він у воді буде сам, лише інтуїтивно розуміючи наближення фінішу.
Це пливе 34-річний Данило Чуфаров — заслужений майстер спорту України (він має цей статус вже третину свого життя). Плавець незрячий, тож зрозуміти, чи він швидший за конкурентів, вже у воді може лише на слух. Та на тренуванні змагається Данило сам з собою — на найкращий час.
Ми очікуємо на його фініш в басейні Кам’янського Дніпропетровської області. Саме тут зараз найчастіше тренуються професійні плавці з Донеччини, зокрема і майбутні учасники Паралімпійських ігор 2024. Їхні басейни у Маріуполі та Слов’янську зараз не використовують.
Представляти Україну Данило почав ще у 2005 році. Маріуполець за свою кар’єру встановив чотири рекорди світу та отримав 45 нагород на міжнародних змаганнях. Сам спортсмен свої медалі не рахує, бо вважає це поганою прикметою. Всі нагороди чоловіка у параплаванні.
“У мене з семи років почались проблеми із зором. Оскільки я з дитинства був активною дитиною, офтальмологи порадили параплавання, бо воно не буде давати наднавантаження і водночас корисне. У 2006 році був Чемпіонат світу — це для мене найперші вагомі змагання. Я тоді ще юний був і одразу виграв три медалі. Це несподівано було та дуже приємно”, — говорить плавець.
Відео: Вікторія Журавель/Вільне радіо
А найбільше маріупольцю запам’яталась Паралімпіада у 2016 році.
“Найважча для мене була Паралімпійська бронзова медаль у 2016 році. До кожних змагань ти відповідально готуєшся, але на цих змаганнях була неймовірна конкуренція. Я зрозумів, що треба покласти на ваги всі сили та відмовитись від всього крім підготовки”, — ділиться Данило Чуфаров.
Результати параплавання серед чоловіків на 200 метрів на Паралімпіаді 2016 року в Ріо-де-Жанейро. Візуалізація: Вільне радіо
Протягом всієї спортивної кар’єри Данило Чуфаров змінював стилі параплавання, яким надавав перевагу. Зазвичай, їх не обирають, їх для спортсмена диктують фізіологічні особливості.
“Якщо відстежити, то в мене завжди є декілька основних дистанцій. Це 200 метрів комплексне параплавання, на цій дистанції в мене два світових рекорди у двох класах. 100 метрів батерфляй — тут минулого року я встановив світовий рекорд. І 400 метрів вільний стиль — це ще один світовий рекорд у 2013 році. У мене це завжди середні дистанції”, — говорить спортсмен.
В підготовці до різних рівнів змагань змінюється і навантаження. Буває чоловік має 10 тренувань на тиждень у басейні та ще п’ять у тренажерному залі, а вихідний лише один на тиждень.
“Бували періоди коли я в день мав три тренування тільки в басейні і ще одне у тренажерному залі. Перше тренування у басейні з 6-ї до 8-ї ранку, потім друге з 12-ї до 14-ї, далі десь 40 хвилин у тренажерному залі та з 16-ї до 18-ї останнє тренування у басейні. У такі дні я міг пропливти десь 22 кілометри”, — перераховує Данило.
Він зазначає, що у тренажерному залі йому не можна себе навантажувати, але щоб досягти професійних результатів доводиться нехтувати порадами лікарів.
“Такі вправи як лежачий жим від грудей я не роблю. Тому що в цій вправі максимальне підвищення тиску йде. Я роблю прості вправи з невеликим навантаженням. Працюю з гумкою, а ще є тренажери для плавців, які імітують рух у воді”, — додає спортсмен.
Цього року період підготовки не легший, адже до всіх навантажень досі дається взнаки травма.
“Я вже двічі ламав руку — у 2009 році та минулого року. Під час змагань я наприкінці дистанції швидко плив та дуже потужно торкнувся борту, вийшов сильний перелом — в мене лікоть просто в іншу сторону вигнувся”, — згадує не без суму чоловік.
У 2023-му плавець не виступав на деяких змаганнях, але зараз повернувся у воду.
“Мав бути виступ на 400 метрів і перед ним він зламав руку. Пів року випали на травму й у цей час навіть не йшла мова про реабілітацію, там був повний спокій для лівої руки”, — додає тренер Андрій Казначеєв.
Пройшов вже рік, але рука досі повністю не відновилась. Це додає спортсмену хвилювань.
Підтримує Данила на шляху до Паралімпіади тренер. Ось вже 20 років з ним працює Андрій Казначеєв. Чоловік вважає, що плавець минулого року показав один з найкращих своїх результатів, а тепер проходить шлях до ще більшого успіху.
“На Чемпіонаті світу 2023 року у Манчестері був дуже високий результат на 200 метрів у комплексному параплаванні й рекорд світу встановив. Дуже тактично і технічно працював, питань до нього не було”, — пишається Андрій Казначеєв.
На тренувальних запливах він стежить за спортсменами та їхнім настроєм, задає темп та настрій. А перед самими змаганнями вже обиратиме — злити Данила чи заспокоювати цього разу.
“Зовсім без злості ж нічого не вийде, бо без хвилювання не буде результату. Якщо йому виходить усе одно, який тоді може бути результат? Тож треба налаштувати. А буває що й заспокоїти їх треба. Якщо спортсмен дуже хвилюється, це може перейти у мандраж і буде вигорати адреналін. Спортсмен прийде до старту зовсім порожнім. І тут не допоможе навіть висока підготовка. Тому боремось з цим”, — додає тренер Андрій Казначеєв.
Спорт забирає основу часу Данила, зізнається плавець. І це виснажує. Та є місце і для перепочинку. Щоб не думати про змагання він слухає аудіокниги, часом грає на гітарі або ж зі своїм лабрадором — Печенька завжди чекає на господаря.
Це особливо важливо перед стартами, адже подумки раз у раз хочеться повернутись до змагання.
“Ти у думках прокручуєш як будеш стартувати, пливти, як я зроблю гребок, як буду робити поворот, розворот та фініш. Ти це можеш перемотувати, як плівку. Це неможливо (виносити через нагнітання, — ред.) і це поганий знак. Бо виходить так, що ти пропливаєш цю дистанцію кілька разів ще до того, як ти вийшов на старт. Резерви та адреналін витрачаєш в нікуди”, — додає Данило Чуфаров.
Відволікає і спілкування. Данило вважає, що більшість колег-паралімпійців, яких близько 50, є його спортивною родиною. Тож і їхня підтримка на тренуваннях і змаганнях допомагає у підготовці.
“У нас же паралімпійська команда і кожен має свої фізичні порушення. Я, наприклад, не можу сам пересуватись. Дійти звідси туди не можу через порушення зору. А хтось, наприклад, не може подолати на своєму шляху сходинку, бо вона висока і він потребує допомоги. Інший має проблеми з руками і не може сам застібнути ланцюжок. І ми один одному допомагаємо. Це дружній симбіоз взаємної поваги та допомоги”, — з теплотою говорить спортсмен.
З такими ж теплими почуттями про Данила говорять і його колеги.
“Родина Чуфарових дуже крута, позитивна та сонячна. Сам Данило класний, позитивний, а ще дуже серйозна, відповідальна та цілеспрямована людина. Мені дуже до вподоби його якості — незамінна людина у команді та незамінний друг”, — говорить паралімпійський чемпіон Андрій Трусов.
Він додає, що попри старший вік Данила — це ніяк не відчувається у стосунках між спортсменами й Андрій з повагою прислухається до Чуфарова.
Результат тренувань спортсмен зможе оцінити вже за кілька місяців — з 28 серпня до 8 вересня в Парижі пройдуть Паралімпійські ігри 2024 року. Данило Чуфаров вважає, що змагання будуть важкими для нього.
“Ми заявили всі шість дистанцій у моєму класі, якими будемо пливти”, — з важкістю очікує спортсмен.
Плавець тренується та планує виступати на таких дистанціях:
Чуфаров каже, жадає виступити на Паралімпіаді з патріотичних міркувань.
“Особливо з останніми подіями (великою війною Росії проти України, — ред.) мені хочеться показати світу, що Україна сильна, ми можемо і ми незламні. Коли я минулого року (2023, — ред.) стояв на п’єдесталі, вигравши золото, грав гімн і це були такі прям емоції”, — ділиться Данило.
Попри багаторічний досвід плавець перед змаганнями з кожним роком хвилюється все більше.
“Коли мені було 17-19 років, то було менше психологічного тиску. Ти видаєш те, на що здатний і не накручуєш себе. Зараз же ти розумієш, наскільки це важливо. Ти від себе маєш очікування, тренер їх має, країна має. Тобто вся твоя чотирирічна праця стоїть на кону і це дуже відповідально. Тренери та колеги кажуть, що я взагалі не хвилююсь, але насправді це не так, просто цього не видно”, — зізнається спортсмен.
Нагадаємо, 2024 рік почався для бахмутянок Марії Тихонової та Єлизавети Моренко зі здобуття звання майстрів спорту України міжнародного класу. Торік Марія з командою виграла Чемпіонат світу у 2023 році, а Єлизавета відзначилася “золотом” на чемпіонаті світу з сумо.
Цей текст — перший із циклу матеріалів Вільного радіо про параспортсменів із Донеччини. Незабаром на наших сторінках вийдуть ще два репортажі — з паравеслувальником Ярославом Коюдою та параплавцем Андрієм Трусовим.
Робота над цими проєктами стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.