Аудит, який провело МОЗ разом з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), показав: сотні українських лікарень ймовірно отримають менше коштів, ніж торік.
Про це заявив новопризначений міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу.
“З більше ніж 1600 договорів, укладених з медзакладами по всій Україні, 984 лікарні мають дефіцит. Тобто вони отримають в 2020 році на 10-50% коштів менше, ніж це було в 2019”, — повідомив очільник МОЗ.
Це пов’язано з реформою другої ланки системи охорони здоров’я. Зменшення фінансування може призвести до скорочень та подальшої оптимізації медзакладів країни.
Міністр запросив більш детальну інформацію з регіонів.
“Я доручив департаментам охорони здоров’я надати повну інформацію щодо планів так званої оптимізації мережі (які наслідки будуть щодо скорочення медичних працівників) для того, щоб порівняти ці цифри з цифрами, які нам надала Національна служба охорони здоров’я”, — сказав Степанов.
Аудит МОЗ також показав, що дефіцит коштів можуть відчути й спеціалізовані медичні підрозділи та служби:
“В зоні особливого ризику недостатнього фінансування — протитуберкульозна служба, психіатричні лікарні, екстрена медична допомога та високоспеціалізований медичний напрямок”, — зазначив очільник МОЗ.
Зазначимо, з 1 квітня всі лікарні країни перейшли на нову форму фінансування. Відтепер медзаклади отримують кошти від держави через Національну службу здоров’я України за конкретні медичні послуги.
Чого очікують в Бахмутській лікарні?
Головна лікарка Бахмутської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування (БЛІЛ) Світлана Мельникова каже, що на час карантину система фінансування не зміниться. Зараз 3 місяці вони отримуватимуть гроші, які прорахували на свої потреби.
“Наразі кількість пролікованих пацієнтів різко зменшилась, тому що планові операції в стаціонарі не проводяться. Були прийняті зміни у взаєморозрахунках с НСЗУ. Тому за ці три місяці фінансування за пакетами “хірургічна допомога” та “терапевтична допомога” проводиться не за пролікований випадок, а по глобальному бюджету, тобто передбачене на ту кількість пацієнтів, яку ми би могли пролікувати”, — пояснює Мельникова.
А от після карантину платити лікарням будуть за надані послуги. Зокрема прописані тарифи на мамографію, колоноскопію, бронхоскопію, фіброезофагогастродуоденоскопію, лікування новонароджених після складних пологів та лікування інсультів. Але прорахувати скільки втратять в лікарні зараз не можуть.
“По цих послугах встановлені чіткі цифри, і на кінець наступного місяця (ще не зовсім визначено, яким саме чином) ми маємо звітувати про кількість наданих послуг з пріоритетних напрямків. І тільки після цього перерахують фінансування”, — коментує головна лікарка БЛІЛ.
Мельникова каже, що розуміє чому в зоні ризику опинилися психіатричні заклади.
“У нас психіатричний кабінет з 2 лікарями психіатричного прийому. Дуже низька вартість їхніх послуг закладена НСЗУ. Але ми не плануємо скорочувати їх прийом, оскільки велика група пацієнтів потребує їхніх послуг. Крім цього, вони надають певний пакет платних послуг, які фінансують підприємства або пацієнти самостійно. Це заклади стаціонарної психіатричної допомоги, мабуть, хвилюються”, — пояснює Мельникова.
За планами, скорочувати не доведеться й інших працівників. Тож шукатимуть як заробити на себе достатньо.
“На сьогодні ми пройшли вже великі етапи оптимізації і підготували БЛІЛ до реформування другого рівня. На сьогодні не планується оптимізація ані відділень, ані конкретних фізичних осіб. Єдине що — тариф послуг, встановлений НСЗУ, він низький. Наприклад, комп’ютерна томографія: в умовах амбулаторного огляду коштує 45 грн. 43 коп. — це не покриває наші видатки. В приватній клініці ця процедура коштує від 600 грн, а держава виділила 49 грн. Ось і все”, — додає очільниця БЛІЛ.
Читайте також: