У Бахмуті побували журналісти з австралійського видання. Вони показали обстріляні вулиці, поспілкувалися з місцевими, а також пораненими цивільними та військовими. В центрі міста бачили комунальників, які порпаються у клумбі, та тіло цивільного, яке другий день було нікому прибрати.
Журналісти видання “The Sydney Morning Gerald” показали, як виглядає Бахмут у листопаді. На їхніх фото — зруйновані обстрілами російських окупантів будівлі та вулиці, поранені військові та цивільні.
“Протягом кількох тижнів російські солдати наближалися до міста, оскільки їхній президент Володимир Путін намагається здобути певні позиції після приниження низки успішних українських контрнаступів.
Зараз Путін, як ніколи, відчайдушно прагне захопити весь переважно російськомовний східний регіон Донбасу. Взяття Бахмута дозволило б Росії завдати артилерійських ударів по великих містах регіону, Краматорську та Слов’янську”, — пишуть австралійці.
Журналісти додають: росіяни зосередилися на сході та на Бахмуті зокрема після відступу з правого берега Херсона.
Журналісти відвідали госпіталь та поспілкувались з лікарями та пораненими.
“У медичному пункті український солдат Олег Назаров сидить на широкій коричневій лаві через кілька годин після того, як вибух гранати пошкодив всю праву сторону його тіла.
На запитання про те, чи були важкі бої в окопах на східній околиці міста, Назаров каже: “Ми, українці, не знаємо, що таке важкі бої”, — цитують журналісти пораненого військового ЗСУ.
А тоді журналісти запитують бійця про втрати ЗСУ у боях за Бахмут.
“І він знову відповідає сарказмом: “Ми їх [росіян] справді гарно ї*ашимо. Загиблих і поранених у нас немає. Російський наступ на сході ㅡ це лайно. Все буде Україна”, — переповідають слова бійця під Бахмутом журналісти з Австралії.
Олег Назаров — 51-річний піхотинець, ветеран боїв на Донбасі. У 2018-му він дістав серйозних поранень, на реабілітацію пішло 2 роки. Зараз у нього знову перев’язані голова, обличчя, шия, руки та ноги.
“Незважаючи на постійний потік поранених солдатів, яких несуть на ношах, серед медперсоналу панує порядок та спокій. Це просто ще один день у зруйнованому місті, де ніхто не відпочиває. У коридорі черга з 8 поранених солдатів, вони сидять та стоять, чекаючи, коли їх оглянуть”, — повідомляють австралійці з Бахмута.
За словами лікаря госпіталя, іноземні журналісти застали “звичайний день”. А у найгірші ㅡ тут приймають до 100 поранених військових, а також цивільних.
“Важкий день – це коли місто починають обстрілювати та привозять багато [поранених] мирних жителів… Сьогодні просто рутина. Це коли сюди приводять маленьких дітей. Мені дуже важко про це говорити, [але одній дитині було] 2,5 рочки”, — розповідає лікар-хірург, на ім’я Сергій.
Він каже: останніми тижнями стало ще гірше, тому що Росія зараз має намір знищити місто.
“Думаю, вони розуміють, що Бахмут ніхто віддавати не збирається. Вони хочуть зробити з ним щось подібне на Маріуполь чи Харків”, – каже лікар.
Австралійські журналісти також поспілкувалися з цивільними бахмутянами, які дістали поранень внаслідок бомбардувань російської армії. Їх лікують у лікарні Костянтинівки.
У 67-річної Марії кілька днів тому загинув під обстрілом чоловік, а її саму поранили уламки. 48-річна бахмутянка Людмила Прокопенко дістала наскрізне поранення легені осколком 9 листопада.
А 72-річній Людмилі вибух снаряда, який влучив у її будинок, відірвав кисть лівої руки. Поруч з нею її чоловік.
Поранених бахмутян стає все більше й більше.
Журналісти побачили у центрі Бахмута двох комунальників, які працювали з клумбою. Це 69-річна Катерина та 63-річний Микола.
Вони кажуть іноземним журналістам, що “їхній щоденний прихід на роботу та прибирання свого міста додає їм сил під час обстрілів”.
“Ми тут народилися, тут народилися наші предки, це наше місто. Ми ходили в українську школу, у нас були українські класи”, – каже Катерина.
Вона розмовляє з журналістами українською мовою.
Приблизно за 500 метрів від них під купою сміття лежить тіло 76-річного чоловіка, який загинув внаслідок обстрілу напередодні. Забрати його мають інші комунальні служби, але поки що цього не зробили.
Австралійським журналістам було цікаво дізнатись про погляди мешканців Бахмута, які досі там залишаються.
“У той час як люди в нещодавно звільненому Херсоні переважно відкинули окупантів, погляди людей у Бахмуті є складнішими. Деякі, безсумнівно, проукраїнські, деякі більше схиляються на бік Росії чи підтримуваних Москвою сепаратистів. Інші здебільшого неоднозначні й просто хочуть, щоб напади припинилися”, — пишуть репортери з Бахмута.
48-річного Вадима розпитали біля зруйнованого моста.
“За його словами, вся біда в тому, що Україна і Росія не можуть домовитися про мир. “Кожен дотримується своєї позиції. Потрібно шукати компроміс і каятися. І тоді можна вести діалог. Ви повинні пробачити все зло, яке ви заподіяли один одному, і покаятися”, — переповідають австралійці слова бахмутянина.
46-річний Сергій з західного мікрорайону Бахмута каже, що його цікавить лише як вижити у місті.
“Нам усім дуже важко, багато людей загинуло, зруйновано будівлі. Ми не хочемо війни… Це моє рідне місто, а тепер подивіться на нього”, — розповідає чоловік.
Бахмутянин каже австралійському ЗМІ, що його родичі в інших містах країни тепер дивляться на нього зневажливо, тому що вважають, що він не підтримує Україну під час війни.
“Через їхні засоби масової інформації вони холодно ставляться до нас, бо думають, що ми тепер сепаратисти. Погляньте на мене, сепаратиста!”, — цитують у виданні чоловіка.
Він додає, що його мати живе у Росії, і він час від часу їздить у місто, де вдається упіймати мобільний зв’язок, щоб поговорити з нею.
“Їй, як і мені, байдужа політика, все, що її цікавить, — це наша сім’я. Вона не бачить різниці між Україною, Росією, Китаєм чи Японією. Як і мова, це її не цікавить”, — каже бахмутянин Сергій журналістам.
Його сусід, 56-річний Анатолій, каже, що в анексованому Криму має брата, і вони обоє сподіваються, що війна скоро закінчиться. Він покладає провину за війну як на Росію, так і на США.
Нідерландський фотожурналіст Едді ван Вессел теж показав у своїх знімках трагедію Бахмута, який нищать російські війська. На його фото поранені цивільні, живі, які проходять повз загиблих, нажахані старі, безпритульні тварини та діти, що вже розрізняють усі калібри “прильотів”. А ще — пробиті труби каналу “Сіверський Донець-Донбас”, якими витікають сотні літрів води, та героїчна праця бахмутських рятувальників під вогнем російських окупантів.
Читайте також: