У 21 столітті освіта — це не лише про університет або школа. З’явилися безліч курсів, онлайн-занять, дистанційних варіантів. Про свій досвід навчання в будь-яких умовах та чому це важливо нам розповів парамедик організації “ASAP Rescue Ukraine” Роман Полійчук. Його монолог читайте далі.
Роман за освітою економіст-міжнародник. Має кілька дипломів міжнародного зразка, навчався у Варшавській школі економіки. А зараз він став польовим парамедиком, який вивозить поранених з-під обстрілів. Під час служби на Донбасі він щодня знаходиться в полі з поганим зв’язком, або без нього. Але це не зупиняє чоловіка, і він все ж навчається онлайн.
Вчився я після школи у Львівській комерційній академії на факультеті міжнародні економічні відносини. Потім поїхав вчитися до Польщі на стипендії від Національної школи адміністративного управління. Наступна стипендія так само Варшава — це була Варшавська школа економіки. Де я вивчав іноземні інвестиції. Мав стажування для підприємців MTP в Німеччині. Більше ніж місяць стажувався на їхньому підприємстві. Це була будівельна компанія. Я їздив і на інші подібні програми.
В цивільному житті я займався бізнес-проектами, інвестиційними проектами. Виробництвом інноваційних продуктів, назвемо це так, потім супроводжував інвестиційні проекти.
Приїжджаю сюди (на Донбас) регулярно. На 2-3 місяці, буває і довше. Почав приїжджати по ротації медиком з 2017 року. А на війну з 2014, коли вона ще тільки починалась, з різними гуманітарними місіями з іноземцями (поляками, фінами, британцями). Потім була культурна місія — це коли ми привозили музикантів на звільнені території. Це було в грудні 2014 року. До Слов’янська, Краматорська, Дружківки в рамках фестивалю Jazz Bez.
Мене зацікавила медицина. Зацікавила тим, що воювати може велика кількість людей, а рятувати тих, хто воює, це було важче. Був брак медиків і це було складніше. З 2014 року почав шукати курси. Їх було мало, але вже тоді з’явився Patriot Defence, Медсанбат, Білі берети.
Їх треба було відвідувати безпосередньо. Онлайн курси я знаходив у польських парамедиків. Дивився один із вебінарів польською мовою про парамедиків, які саме на швидких їздять. Це для українців тоді було безкоштовно і відповідно я скористався цією можливістю. Потім така штука як телемедицина. Вона дозволяє багато питань вирішувати фахівцям на відстані. Це дозволяє навіть в польових умовах війни, якщо є наявний інтернет, рятувати життя людям. Тому що фахівців не вистачає. Особливо під час тактичних подій їх потрібно берегти. Вони можуть бути у всіх точках локації, де ця допомога потрібна. Завдяки інтернету можна надати консультацію і врятувати життя людині.
Є багато роликів в Youtube різних асоціацій медиків. Українською мовою — їх мало, російською — трохи більше, а якщо хочете багато їх отримати — шукайте англійською мовою. Щодня я користуюсь якимись ресурсами, є різні асоціації реаніматологів. Є польські ресурси.
Щодня мені потрібно вдосконалювати знання. Є багато нюансів, які необхідно для себе перевіряти. Тому що книжок багато при собі треба мати, і в жодному посібнику немає відповідей навіть не десяту частину того, що є в інтернеті.
“Одна справа, коли тобі розповіли. Інша справа, коли ти бачиш, яке це роблять провідні спеціалісти. Так ти робиш набагато менше помилок, ніж ти вивчав з книги або зі слів інших”
Наприклад, є відео, де ставлять турнікет американці. Реальна ситуація, коли відірвало 2 ноги. Показують, що вони роблять це швидко, але не поспішають, вони впевнені в своїх діях. І це не якісь лікарі, це звичайні бійці, які пройшли базовий курс бійця, пройшли медичну підготовку.
Також веду через мережу бесіди з іншими лікарями, які можуть щось порадити, принаймні допомогти визначитись: на місці щось робити, або везти до лікарні. Але це можливо робити через якісь інтернет-ресурси. Телефоном цього не зробиш. Тому що потрібно висилати фотографії або відео, і для цього потрібен інтернет. Інтернет є лише через мобільний телефон. Слабкий для того, щоб дивитись відео.
Щоб дізнатись, що приїхала якась допомога, медикаменти або печиво, мені потрібно цілу ніч шукати нормальний інтернет. Він надто слабкий. В одному місці працює, два кроки відійшов — не працює, це дуже складно так. Але коли є потреба — йдеш шукаєш місце і надсилаєш чи приймаєш якісь матеріали.
Наприклад, є слайди, щоб провести лекцію про те, як надавати першу домедичну допомогу. Я завантажив ці слайди — це тривало півтори доби. Це набагато краще, ніж на словах.
Кілька презентацій, за якими навчається сам, Роман показав нам. Дивіться у відео.
Плюси — це те, що є доступність, швидкість. Ви можете отримати інформацію одразу з різних джерел і собі сформувати загальну картину, мати чітке бачення. Тому що якщо ви прийшли на лекцію до конкретної людини вона говорить лише свою думку і своє бачення з власного досвіду.
“В будь-якій справі головне — це досвід. Коли частіше повторюєш, коли сам робиш, колеги щось радять”
Іноді у тебе може бути хибна думка, і можуть бути якісь упущення. А коли перевіряєш кілька джерел, то можна порівняти і виявити якісь неточності і дізнатись саме ту інформацію, яка потрібна.
Той британський письменник, який написав “Алісу в країні див”, словами героїв було “Для того, щоб стояти на місці — треба бігти. Для того, щоб рухатись вперед — потрібно бігти з усіх сил”. Як довели британські вчені, люди, які вчаться — живуть довше. Загалом освіта і робота мозку — це як тренувати м’язи, тренувати свій організм. Вона менше має проблем зі здоров’ям і буде цікавіше жити. Весь час потрібно пізнавати щось нове і пізнавати свій світогляд. В сучасному світі виникає стільки інформації, вона збільшується в геометричній прогресії. Потрібно розуміти тенденції і розвиватись разом зі світом. Те що ти дізнався вчора, сьогодні вже може бути неактуальним.
Зараз світ став настільки маленьким і доступним. Де б ти не був, тільки якщо це не настільки екстремальні умови як тут, ти можеш в комфортних умовах завжди навчатись. І для цього не потрібно відвідувати якісь заклади. Достатньо мати лише доступ до інтернету. Ввімкнути свій комп’ютер і вчити те, що тобі потрібно.
Читайте також:
Інший шлях: Історії 3 людей, які змінили професію після 40
Молоді та успішні: 5 підприємців, які довели, що свій бізнес до 25 — це можливо