Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед таких людей і киянка Юлія Шевченко. Дівчина добровільно стала на захист України 2022-го. На війні Юлія зустріла своє кохання, пара планувала одружитися найближим часом. Однак у липні 2023-го військовослужбовиця загинула від російського обстрілу.
Про загибель захисниці повідомив її наречений Тарас Сухенюк.
Юлія Шевченко родом з Києва, вчилася у Голосіївському ліцеї №241. Ще у свої 15 дівчина допомагала медикам на Майдані під час Революції гідності.
“Сильніша духом за будь кого іншого. Добра, світла, чуйна. Людина, яка навчалася, працювала, мріяла. Така тендітна і відважна. Була, є і буде прикладом хоробрості та сили”, — пише про дівчину її хрещена Олена Остафійчук.
У 2020-му Юлія закінчила військову кафедру академії Національної гвардії України, а за два дні до відкритого вторгнення росіян закінчила Харківський національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого з відзнакою. З 2021-го Юлія працювала у НАЗК.
“Юлія прийшла до нас ще студенткою п’ятого курсу, перемігши в проєкті “Антикорупційний десант” — це вже багато говорить про її характер. З початку 2021-го року працювала в управлінні проведення обов’язкових повних перевірок НАЗК. Її великим бажанням було продовжувати будувати кар’єру на антикорупційному фронті, але так сталося, що демонструвати свої найкращі навички довелося на війні”, — пишуть її колеги.
Юлії було 22, коли почалася повномасштабна війна. Дівчина одразу ж вирішила стати на захист країни.
“Юлія не могла сидіти вдома і чекати, коли закінчиться війна, так як майже всі її друзі були на фронті. Вона добровільного з’явилась у військомат, але їй відмовили. Після цього Юлія почала шукати шляхи, як потрапити на службу в ЗСУ і змогла приєднатись до лав ЗСУ в травні 2022 року та проходила службу в 47 ОМБр на посаді заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення”, — розповідає Тарас Сухенюк.
Із Тарасом Юлія познайомилася на війні, вони разом служили. Пара мріяла про велику родину.
“З тобою я відчув що таке справжнє кохання і як це бути коханим… Ти це людина якою я захоплювався з самого початку, я захоплювався твоєю жагою до чогось нового, твоїм бажанням зробити світ кращим, твоєю жагою до перемоги і зробити все для того щоб вигнати російську погань з нашої землі… Пам’ять про тебе і твої вчинки буде жити вічно… Я тебе дуже сильно кохаю і буду кохати завжди”, — пише наречений Юлії.
Тарас та Юлія готувалися до весілля. Вже купили обручки, а повінчатись хотіли у Володимирському кафедральному соборі.
30 липня Юлія Шевченко загинула від російського обстрілу поблизу Оріхова. В останню путь дівчину провели у тому ж соборі, де вона мріяла стати під вінець.
