Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Василь Паламарчук із Херсонщини — один із них. Чоловік був адвокатом, письменником та громадським діячем. Близькі та побратими згадують його як відданого друга та професійного командира. Василь мріяв звільнити рідний край від окупантів і робив усе, аби наблизити перемогу України.
Про загибель військового повідомили на фейсбук-сторінці 206-го батальйону територіальної оборони ЗСУ.
Василь Паламарчук народився 22 січня 1981 року на Херсонщині. Був активним громадським діячем, який критикував керівництво держави за недоліки у будівництві оборонних споруд та проведенні мобілізації й демобілізації, а також заохочував інших робити те саме.
До повномасштабного вторгнення Росії Василь працював адвокатом — такий позивний йому згодом і дали побратими. Однак військова карʼєра захисника розпочалася ще раніше — у 2014-15 роках він брав участь в АТО у складі 28-ї ОМБр.
2019 року Василь випустив свою першу книгу “Військовий непотріб”, а після її виходу продовжив писати короткі розповіді на своїй сторінці у фейсбуці. Чоловік мріяв про ще одну повноцінну книгу, але вільного часу на її написання не знаходилось.
На початку відкритої війни Василь Паламарчук вступив до лав територіальної оборони, де був розвідником-кулеметником, а трохи згодом — командиром роти вогневої підтримки 206-го батальйону тероборони ЗСУ. Брав участь у звільненні Бучі, а його родина тоді рятувалася з рідних Олешок на Херсонщині.
“Перемога наша буде тоді, коли РФ розвалиться як суб’єкт державності. Після Перемоги з родиною поїду на відпочинок, полетимо в Ірландію та на Занзібар. А потім повернемося у своє звільнене місто. Буду кохати дружину та ростити дітей. Постараюсь надолужити з ними той час, який в мене вкрали росіяни. Відновлю свою адвокатську діяльність, буду писати позови про стягнення шкоди з окупантів та захищати учасників бойових дій в судах. Буду робити свою роботу, захищати людей, бо я “Адвокат”, — ділився Василь своїми думками.
Свій останній день народження захисник відсвяткував на фронті. Тоді він сказав: найголовніше — це те, що досі живий. Василь шкодував, що не може в цей день бути поруч із родиною.
У листопаді минулого року за віддану службу військового нагородили почесним нагрудним знаком “Золотий хрест”.
Життя Василя Паламарчука обірвалося 3 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. У нього залишились дружина та троє дітей.
Вічна памʼять захиснику.