Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — Віталій Гладуненко на псевдо Тихий. На початку повномасштабного вторгнення він долучився до волонтерства, а потім і сам став до лав української армії.
Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Історію військового розповіли на платформі пам’яті “Меморіал”.
Віталій народився 24 липня 1985 року в місті Берестин Харківської області. Хлопець був старшим сином у багатодітній родині, замість батьків його виховували бабуся й дідусь. Після дев’яти класів вступив до Красноградського професійного училища №28. Згодом здобув вищу освіту в Українській інженерно-педагогічній академії в Харкові, яку закінчив з відзнакою.
У мирному житті Віталій працював менеджером. У 2008 році одружився, разом із дружиною виховував двох дітей.
З початку повномасштабного вторгнення Росії Віталій активно допомагав як волонтер, а у 2023 році долучився до лав територіальної оборони, ставши на захист України.
На фронті Віталій був командиром і мав позивний Тихий. Разом із підлеглими він виходив на бойові позиції, брав участь у штурмах і не раз рятував побратимів під вогнем.
“Він умів підтримати всіх і завжди тримав побратимів на позитиві, дуже любив життя. Мріяв побачити випускний наших дітей, їхні весілля. Сміявся, уявляючи, яким буде дідусем”, — розповіла дружина Вікторія у коментарі проєкту “Меморіал”.
За її словами, Віталій свідомо обрав шлях військового і не боявся смерті — найбільше його турбувало те, як родина житиме без нього. Він вірив у дружину й казав, що обрав її, бо знав: вона впорається.
“Я йому вдячна за кожен день разом. З ним я відчула, що таке справжнє щастя, хоч воно і не було настільки довгим. Він мої крила, моя опора, мій всесвіт. І тепер він наш ангел”, — сказала Вікторія.
Загинув лейтенант Віталій Гладуненко 11 липня 2024 року поблизу Часового Яру на Донеччині під час виконання бойового завдання. Захисник зазнав смертельних поранень внаслідок влучання FPV-дрона, повідомили у Берестинській міській раді.
Поховали Віталія у селищі Хроли Харківської області. Посмертно воїна нагородили орденом “За мужність” III ступеня. На його честь у Хролах встановили пам’ятний банер, а на Алеї Слави в Берестині — меморіальну дошку.
У Віталія залишилися дружина та двоє дітей.
Світла памʼять.