Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Володимира Волошина з Дніпропетровщини, який пішов у військо ще в 1988 році. Захисник загинув у Степовій Новоселівці Харківської області від мінометного обстрілу.
Про Володимира Волошина Вільному радіо розповіла його донька Діана.
Вільне радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про дорогу вам людину. Це безкоштовно.
Володимир Волошин народився 5 травня 1970 року у Кривому Розі. У 2001 році завершив навчання в університеті за спеціальністю “юриспруденція”. З молодих років цікавився авіацією та захоплювався читанням книжок на правову тематику. А ще Володимир любив слухати аудіокниги.
“Тато був люблячим батьком і вірним другом”, — ділиться донька.
Діана згадує батька як людину, яка ніколи не втрачала оптимізму.
“Я завжди була впевнена, що тато зможе вибратися з будь-якої халепи. У нього було чудове почуття гумору і схильність до сарказму. Інколи я навіть ображалася на його жарти”, — розповідає Діана.
Військову кар’єру чоловік розпочав ще 1988 року. Тоді два роки він служив старшим сержантом.
Під час АТО Володимир знов одягнув військову форму та долучився до захисту України від окупантів. Два роки воював на Луганщині та Донеччині, де отримав тяжкі поранення і довго лікувався.
Останнім часом чоловік жив і працював у Лондоні, але 2023 року повернувся в Україну, аби долучитися до ЗСУ. На фронті отримав позивний “Вовкун”.
У війську Володимир обіймав посаду командира 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини А4698.
Чоловік ділився різними історіями з фронту — як кумедними, так і серйозними. Наприклад, розповідав дочці, як разом із побратимами прихистив маленького кабанчика.
“Якось він приніс додому гадюку з фронту, і я дуже злякалася, бо вона повзала по хаті”, — пригадує Діана.
Втім, були й трагічні моменти, про які Володимиру було тяжко говорити з рідними, — особливо про загибель його побратимів.
Діана згадує, що її батько мріяв про справедливість. Поза військовою службою він працював юристом у комітеті з протидії корупції в Дніпрі, присвятивши себе захисту прав людей і боротьбі за чесність.
“Як донька, я хочу запам’ятати його світлою людиною”, — говорить співрозмовниця.
За роки служби Володимир здобув чимало нагород.
Ордени:
“За вірність присязі” (10 жовтня 2018 року). “За мужність та відвагу” (21 березня 2018 року).
“Єдність і воля” (29 вересня 2017 року).
Нагороди:
“Захиснику Вітчизни”,
“За оборону Маріуполя” (23 грудня 2017 року).
“За оборону рідної держави”.
А також медаль та подяки.
Володимир Волошин із позивним “Вовкун” загинув 21 жовтня 2024 року в селі Степова Новоселівка Куп’янського району Харківської області від мінометного обстрілу.
Побратими згадували його як досвідченого капітана та сильну особистість.
Донька Володимира просить небайдужих підписати петицію, аби її батькові надали звання Героя України. Підтримати ініціативу можна за посиланням.
Вічна пам’ять захисникові.